Донбас, Приазов'я, Харків та Київ: Чотири ймовірні сценарії вторгнення Путіна в Україну

Загроза повномасштабної військової агресії Росії проти України зараз реальна, як ніколи до цього, та чи наважиться Путін напасти і чи вдасться йому реалізувати задумане?

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Донбас, Приазов'я, Харків та Київ: Чотир…
Фото: РосЗМІ

На високу ймовірність війни вказує майже все: поведінка і риторика російських високопосадовців; поведінка країн-партнерів України, які мають надпотужну розвідку та військові аналітичні центри, і вже почали евакуацію своїх дипломатів з Києва; навіть деякі заяви західних можновладців.

Підігрівають градус і засоби масової інформації, які з посиланнями на "власні джерела у вищих ешелонах влади" (різних країн) повідомляють про неминучість війни. Так, англійське видання The Sun прогнозує початок бойових дій протягом найближчих десяти днів і публікує карту російського нападу.

Карта нападу Росії на Україну за версією The Sun

Стримано поводяться лише представники української влади. Навіть занадто стримано. Президент продовжує записувати відосики про те, що усе під контролем і хвилюватися немає причин (щоправда, в інтерв'ю американським ЗМІ припускає окупацію Харкова), секретар РНБО з літа не змінює платівку про те, що скупчення російських військ на нашому кордоні відбувається давно, а міністр оборони запевняє, що навіть тривожну валізу збирати не варто – бо не знадобиться.

Взагалі, складається враження, що про напад Росії на Україну, як про факт в режимі очікування, знає увесь світ, не знає лише українська влада. Хто з них виявиться правим – традиційно покаже час.

Та все ж краще бути підготовленим до різного варіанту розвитку подій. Тому на основі відкритих даних та висновків військових експертів ми підготували чотири, на нашу думку, ймовірних сценаріїв розвитку подій.

Сценарій №1: Росія спробує окупувати весь Донбас

Путін навряд чи розглядає можливість анексії всієї України – на це у нього банально не вистачить ресурсів. 

Разом з тим, він не може допустити існування успішної економічно-розвиненої України, а тим більше – України члена ЄС і НАТО. Тому Росія вже восьмий рік витрачає шалені ресурси на утримання ОРДЛО, частково досягаючи своєї мети. А саме: Україна замість того, щоб вкладати ресурси у розвиток економіки, змушена вкладати їх у війну на Донбасі, а в НАТО нас не беруть формально через наявність цих самих тимчасово-окупованих територій.

Однак території вже повністю розграбовані і виснажені, плюс Україна поступово оговталась. А нове військове загострення з втратою нових територій дасть окупаційним адміністраціям новий простір для мародерства, обвалить гривню, спровокує інфляцію і відкине українську економіку до рівня 2015 року. На подолання наслідків знову піде років п'ять-шість, які Росія проведе під ще жорсткішими санкціями. Але вони торкнуться пересічних росіян, яким доведеться затягнути паски, тоді як путінська правляча еліта продовжить жити на широку ногу у своїх палацах.

Власне, про амбіції захопити весь Донбас в межах Донецької і Луганської областей не раз говорили російські ставленики на чолі псевдореспублік – як нинішні, так і колишні.

На користь цього сценарію вказує те, що за даними розвідки Міноборони України, російське командування з нового року приховано завозить на окупований Донбас пальне та важке озброєння, нарощуючи бойові можливості угруповання російських окупаційних військ.

Лише з початку січня окупанти приховано завезли залізничним і автомобільним транспортом з території Росії до бандформувань "Л-ДНР" понад 7 тисяч тонн пального, танки та самохідні артилерійські установки, інше озброєння та боєприпаси, у тому числі для артилерійських систем і мінометів.

Крім того, через розгорнуту на території Росії мережу вербувальних центрів здійснюється активний набір найманців, які після інтенсивної підготовки направляються на тимчасово окуповану територію в Донецькій та Луганській областях.

За даними з відкритих джерел, армія російських бойовиків на окупованому нею Донбасі налічує порядка 28 тисяч місцевих найманців, плюс там регулярно перебуває від тисячі кадрових військових ЗС РФ, чисельність яких Росія може збільшити в будь-який момент. З озброєння вони мають 410 танків, 545 БМП, 99 БТР-ів і 140 самохідних артилерійських установок. І це не рахуючи тисячі мінометів, гранатометів та більш дрібного озброєння.

Їм уздовж лінії розмежування постійно, на ротаційній основі, протистоять порядка 40 тисяч військовослужбовців ЗСУ. Серед них є механізовані та танкові війська, ракетні війська та артилерія, армійська авіація і війська протиповітряної оборони. Звісно, на виконання Мінських угод важка бронетехніка та артилерія відведені на 25 кілометрів углиб підконтрольної території, але у разі наступу зі сторони ОРДЛО вони можуть бути швидко задіяні. А це і танки Т-64 і Т-72 різних модифікацій та модернізацій, бронетранспортери БТР-3 і БТР-4 тощо.

Також не варто забувати, що у ЗСУ тепер є мінімум 48 ударних турецьких безпілотників Bayraktar TB2, які забезпечили Азербайджану перемогу над Вірменією у Карабахському конфлікті 2020 року, і американські переносні протитанкові ракетні комплекси Javelin, які сотнями прибувають в Україну мало не щодня (лише 25 січня одним рейсом прибуло 300 таких установок). Не кажучи про сотні установок "Стугна-П" вітчизняного виробництва.

Ну і не зайвим буде нагадати, що ще у 2018 році за розпорядженням тодішнього командувача Об'єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва були створені підрозділи боротьби із бронеоб'єктами та укріпленнями ворога. Це малочисельні піхотні групи, озброєні переносними протитанковими установками, головне завдання яких – диверсійне знищення бронетехніки та укріплень ворога.

Читайте також: Кілери танків: Що за бронебійні підрозділи на Донбасі створив Наєв

Таким чином, реалізувати такий сценарій росіянам буде дуже складно. Такої переваги, як у 2014-2015 роках вони уже не матимуть.

Сценарій №2: Росія спробує "прорубати" сухопутний коридор до окупованого Криму

Цей варіант активно обговорюється ще з 2014 року, але з відкриттям Кримського мосту у 2018 році, розмови потроху зійшли нанівець (до цього Росія не мала сухопутного сполучення з півостровом).

Разом з тим, актуальним залишається питання забезпечення Криму прісною водою, адже запаси на півострові майже вичерпані, а проект буріння мережі артезіанських свердловин перетворився на безперспективний довгобуд.

Читайте також: Битва за воду: Чому і як Росія справді може напасти з Криму (КАРТА)

На користь цієї версії говорить те, що буквально вчора, 25 січня, Росія почала перевірку боєготовності військ Південного військового округу. За планом перевірки авіаційні з'єднання Південного військового округу та морська авіація Чорноморського флоту РФ виконують перекидання на оперативні аеродроми та відпрацюють завдання ракетних ударів.

У заходах задіяні ескадрильї винищувачів Су-27СМ, Су-30СМ2, а також багатофункціональних бомбардувальників-винищувачів Су-34. Також екіпажі танків Т-72Б3 у складі танкових підрозділів армійського корпусу Південного військового округу беруть участь у навчальних стрільбах на Ангарському полігоні під Сімферополем.

Всього задіяно 6 тисяч військовослужбовців ЗС РФ і понад 60 одиниць авіаційної техніки. Завдання відпрацьовуються на полігонах Ростовської області, Краснодарського краю та в окупованому Криму.

Звісно, це може бути просто чергове брязкання зброєю. Однак в нинішній ситуації його можна розцінювати як підготовку до нападу. А скупчення російських військ у Білорусі і натяк на атаку на Київ можуть бути відволікаючим маневром – щоб змусити українську владу сконцентрувати основні сили на обороні столиці. Такий маневр у 2014 році Путін вже провернув, коли захоплював Крим.

Тут варто зазначити, що ще з весни 2021 року Збройні сили України регулярно проводять військові навчання у Херсонській області, на яких тренуються відбивати саме повітряні та десантні атаки з окупованого Криму. При цьому одна з ескадрилей Bayraktar TB2 передана на озброєння ВМС ЗСУ і здійснює бойове чергування саме у цьому регіоні.

Читайте також: Росія стягує до кордонів бойові літаки: Як Україна збирається захищатись від нападу з повітря

Сценарій №3: Росія спробує окупувати Харківську область і створити так звану "ХНР"

Першим про цю версію, як не дивно, заговорив президент України Володимир Зеленський у інтерв'ю американському виданню The Washington Post. На думку українського президента, Росія може спробувати окупувати Харків під приводом захисту російськомовного населення.

На перший погляд певна логіка у цьому є. Але якщо розібратись, то підтримка Росії серед харків'ян невелика – про це свідчать навіть результати останніх виборів до Верховної Ради України, на яких проросійські партії відверто провалилися. Тому намагатися захоплювати Харків не дуже раціонально. Та й у 2014 році цього зробити не вдалося, коли задурманених фанатиків "русской весни" у місті було більше, аніж зараз.

З іншого боку, Путін часто мислить ірраціонально. Так, напередодні окупації Криму більшість експертів твердила, що Росія не піде на цей крок, бо "їй це не вигідно". 

А ще виведення Харкова з-під контролю Києва серйозно вдарить не лише по економіці, але й по оборонному комплексу України – там зосереджені крупні бронетанкові заводи, на яких зав'язано багато проектів "Укробоонпрому".

Однак, суто з військової точки зору захопити Харків буде непросто. Місто має велику площу і понад мільйон жителів, тому при належній обороні може встояти і завдати росіянам величезних втрат.

Плюс Україна тиждень тому отримала від Великої Британії близько 2000 одиниць протитанкових ракетних комплексів NLAW для знищення танків та іншої бронетехніки в умовах середмістя (один влучний постріл – мінус один ворожий танк). На полігонах вже йдуть інструктажі з використання цієї зброї і в разі загрози частина цих комплексів опиниться у Харківській області. Не кажучи вже про інші засоби захисту, які й без того є на озброєнні ЗСУ (танки, БТР-и, САУ, артилерія тощо).

Читайте також: Майже "Джавеліни" від Британії: Що за протитанкові комплекси NLAW отримала Україна

Також харківська влада запевняє, що силовики розглянули і відпрацювали близько 10 можливих сценаріїв розвитку подій і готові до кожного варіанту.

Сценарій №4. Росія спробує захопити Київ і нав'язати всій Україні маріонеткову владу

Цей сценарій виглядає найбільш фантастичним, однак, і найбільш трагічним. Тому що навіть невдала спроба його реалізації призведе не лише до повномасштабної війни між Росією і Україною, але й може спровокувати Третю світову війну.

23 січня МЗС Великої Британії повідомило, що Росія розглядає народного депутата VII та VIII скликань Євгенія Мураєва, якому належить телеканал "НАШ", як потенційного кандидата на голову окупаційної адміністрації у разі вторгнення в Україну. Британці посилаються на дані своєї розвідки МІ6, яка є однією з найефективніших у світі.

Безвідносно самого Мураєва така інформація свідчить про те, що спроба захоплення Києва Росією справді розглядається. Власне, щоб реалізувати такий сценарій, Путіну потрібно захопити столицю і органи державної влади (Верховну Раду, Офіс президента, Кабінет міністрів тощо), проголосити "народного президента" і розказувати всім про його легітимність. Інша справа – чи наважиться Путін на такий крок.

На користь цієї версії свідчить те, що Росія активно і масово перекидає на територію Білорусі цілі ешелони бронетехніки та військових, плюс сама Білорусь стягує свої війська до південних кордонів, ближче до Києва. Офіційно все це робиться в рамках підготовки до чергових військових навчань, але менше з тим.

Всього ж біля кордонів України росіяни вже накопичили порядка 100 тисяч військових, яким протистоятиме близько 200 тисяч українських військовослужбовців-контрактників ЗСУ, плюс прикордонники, Нацгвардія і спецпідрозділи СБУ (сумарно до 500 тисяч осіб) плюс 10 тисяч військовослужбовців Сил територіальної оборони (які за останніми даними, сформовані лише на 70%). Це без мобілізації резервістів. У разі оголошення мобілізації можна залучити ще понад 400 тисяч резервістів, які пройшли війну на Донбасі і мають бойовий досвід.

Для порівняння, під час вторгнення Росії у Грузію у 2008 році Путін задіяв 70 тисяч військових проти кількатисячної грузинської армії, але цього вистачило лише для того, щоб окупувати маленьку Південну Осетію.

Також у нас тепер є вже згадані британські протитанкові ракетні комплекси NLAW і американські протитанкові керовані ракети Javelin у кількості, більшій за кількість російських танків уздовж кордону. Плюс поставки їх в Україну продовжуються буквально щодня.

Читайте також: "Стінгери", "Джавеліни", вогнемети і гранатомети: Яку зброю вже дають Україні західні партнери

Також варто окремо зупинитись на 112-й окремій бригаді територіальної оборони міста Києва, формування, злагодження та тренування якої почалися ще у 2018 році. Бригада сформована на основі бійців батальйону Київ-112, які у 2014-2015 роках отримали бойовий досвід в рамках АТО на Донбасі.

Кожен з чотирьох сценаріїв (насправді їх більше) може як залишитись лише на папері, так і перейти у фазу спроби реалізації. 

Читайте також: Територіальна оборона в Україні: Куди йти і що робити тим, хто хоче приєднатися

Але у будь-якому разі російський напад не буде несподіваним. По-перше, у багатьох місцях державний кордон обладнано мережею інженерно-технічних споруд зі спостережними баштами і інфрачервоними камерами, що дозволяє виявити ворога вже на підступах до кордону.

По-друге, Україна отримує розвідувальні дані від союзників з НАТО, які останніми тижнями моніторять ситуацію на україно-російському кордоні за допомогою найкращих засобів розвідки – стратегічних безпілотників RQ-4A Global Hawk і літаків розвідки RC-135W Rivet Joint, E-8 JSTARS, P-3 Orion чи ЕР-3Е Aries. Завдяки потужності їхніх сенсорів навіть 100-км віддаленість від кордону дозволяє "просвітити" позиції армії РФ на достатню глибину.

Тому повідомлене українське головнокомандування про початок російського наступу буде. Інша справа – як воно цією інформацією скористається.

Читайте також: Що робити, якщо Росія нападе: Поради цивільним від військового експерта

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme