Добровільні навчання і зброя під ліжком: Якою буде тероборона в Україні

Влітку 2018 року по всій території України було сформовано бригади територіальної оборони, однак до остаточного врегулювання цього питання ще далеко

Добровільні навчання і зброя під ліжком:…
Фото: МО

В неділю, 4 жовтня, українці вперше відзначали День територіальної оборони України, який президент України Володимир Зеленський кількома днями раніше призначив на першу неділю жовтня.

Територіальна оборона в Україні має хоч і нетривалу, та дуже насичену історію. Перші батальйони територіальної оборони (БТрО) почали формуватись у травні 2014 року в областях України в рамках часткової мобілізації, викликаної російською агресією. Комплектування та забезпечення батальйонів матеріально-технічними засобами, озброєнням і військовою технікою проводились обласними військовими комісаріатами за рахунок коштів обласних бюджетів та благодійників.

У наступні роки ці батальйони були переформовані у мотопіхотні та передані до складу бригад Сухопутних військ ЗСУ, а їм на заміну почали впроваджувати нову структуру військ територіальної оборони ЗСУ. Влітку 2018 року по всій території України було сформовано бригади територіальної оборони, однак станом на сьогодні ця нова модель ще перебуває на стадії законодавчого врегулювання – нещодавно комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки розглянув відповідний законопроект та готує його до винесення на розгляд парламенту.

А поки законотворці працюють над своєю частиною роботи, військові розповіли – як вони бачать територіальну оборону в сучасній Україні. Зокрема, це зробив перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Сергій Кривонос. Будучи кадровим військовим і бойовим офіцером з багаторічним досвідом, він виступив одним з ідеологів і розробників моделі територіальної оборони України, яка виноситься на розгляд парламентарям.

За його задумом, членом територіальної оборони може стати кожен громадянин України віком від 16 до 60 років у добровільному порядку. Організаційними ядрами ТрО будуть кадрові військові, тоді як особовий склад за рахунок вихідних протягом року буде займатись за різними напрямками як індивідуальної, так і колективної підготовки.

Водночас, підготовка бійців тероборони буде специфічною, тому що завдання, які вони будуть виконувати, будуть різними для кожного регіону України. Це принциповий момент.

Ще один принциповий момент – тероборона має діяти постійно і виконувати не лише допоміжні функції до регулярних військ під час відмобілізування, але й у мирний час. Також він наполягає, що зброя військовослужбовців територіальної оборони повинна зберігатися у них вдома. Але це не означає, що як тільки відповідний закон буде ухвалений, цю зброю "роздадуть з машин". Люди повинні будуть пройти відповідну перевірку та підготовку і отримати зброю лише тоді, коли їхнє приміщення буде обладнане сейфом та сигналізацією, відповідно до чинних законів України. Зберігаючи зброю вдома, а не в місцях які противник може знати і захопити, військові у потрібний момент зможуть зібратися та завдати удару у відповідь.

"Принцип, за яким зброя повинна зберігатися у військкоматах або безпосередньо у відділках поліції – це маячня. Адже ворог, який прийде на нашу територію, буде знати, де вона зберігається", – вважає Сергій Кривонос.

Власне, не зайвим буде пригадати, що коли російські терористи захоплювали міста Донбасу у 2014 році, у першу чергу вони намагалися заволодіти тими установами, які мали кімнати для зберігання зброї – відділки міліції і військові частини.

До речі, зберігання зброї військовими не є чимось новим. Наприклад, військовослужбовці армії Ізраїлю у разі відпусток чи звільнення мають при собі штатну зброю аби в разі чого прибути до частини та не витрачати час на її отримання та інші формальності. Також принцип зберігання зброї вдома у резервних військах та формуваннях реалізований у Швейцарії, де є загальна військова повинність і у громадян окрім зброї вдома зберігається амуніція та боєкомплект.

З ближнього зарубіжжя подібний досвід реалізований у добровольчих воєнізованих формуваннях в Естонії, відомих як Союз оборони, або Кайтселійт. Там за аналогічним принципом для своїх учасників надають зброю та амуніцію для зберігання вдома.

До речі, рік тому в Україні збирались реалізувати пілотний проект територіальної оборони за естонською моделлю у Херсонській області, однак про розвиток цієї теми досі нічого не відомо.

Читайте також: Кайтселійт по-українськи: Що чекає нашу тероборону за естонським сценарієм.

А між тим, в разі правильної організації територіальної оборони ані Росія, ані будь-хто інший не зможе так легко заволодіти українськими землями, як це відбувалося з частиною Донбасу.

Разом з тим ми бачимо, що питання територіальної оборони весь час гальмується і відкладається у довгу шухляду. Чому? Є версія, що кожна українська влада настільки невпевнена у собі, що не хоче бачити власний народ військово-підготовленим і озброєним, переживаючи, що він повстане проти неї.

Але вічно так тривати не може і це питання рано чи пізно буде вирішене. Залишається лише сподіватись, що вирішене на користь України і ми отримаємо справжню територіальну оборону, а не її бутафорну підробку.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"