До чого може призвести загострення під Пісками (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Кілька днів тому ми писали про спробу терористів прорватись до села Піски – найближчого до Донецька населеного пункту, який контролюють Збройні сили України.

Було це 16 травня, коли ворожий піхотний підрозділ у складі 20 осіб спробував під прикриттям вогню 122-мм ствольної артилерії і великокаліберних кулеметів просунутися з боку Жобуньків. Що було далі – досі достеменно невідомо, тому що інформація кілька разів змінювалась, що саме по собі підриває довіру до неї.

Спочатку прес-центр штабу АТО повідомив, що терористам вдалося захопити там частину сірої зони, однак дуже швидко це повідомлення зникло з офіційної сторінки штабу АТО у Facebook, натомість з'явилося нове.

"Зазначена інформація не відповідає дійсності, та була не вірно викладена і висвітлена. Військовослужбовці сил АТО жодного метра української землі не віддали і не віддадуть", – заявили у штабі.

Наступного дня з'явилося трохи більше інформації на цю тему. Народний депутат України і лідер "Інформаційного спротиву" Дмитро Тимчук повідомив, що при спробі атакувати Піски штурмова група бойовиків натрапила на вогневу протидію чергових вогневих засобів українських військ, після чого зупинила наступ і спробувала закріпитися в нейтральній зоні. Однак, під впливом вогню ЗСУ ворог змушений був відійти на вихідний рубіж.

Однак, як відомо, диму без вогню не буває. Вже 18 травня починаючи з 16-ї години дня бойовики почали довго і методично обстрілювати позиції ЗСУ в районі Пісок. Спочатку з Крутої Балки, а потім з Путилівської Рощі (вулиця на півночі Донецька) і Спартака, паралельно насипаючи Авдіївській "промці". Причому, як повідомляють українські волонтери, обстріл вівся не лише з мінометів, але й зі ствольної артилерії, типу САУ і гаубиць, а також з танка.

За повідомленням тих же волонтерів, методичний обстріл наших позицій з невеликими перервами вівся до пізньої ночі.

Як ми всі знаємо, випадковостей не буває, особливо на війні. Схоже, все це – ланки одного ланцюга, інший кінець якого тягнеться через Донецьк до Москви. Судячи з усього, російські куратори поставили перед терористами "ДНР" нову задачу: будь-якою ціною вибити українців з Пісок.

Воно й не дивно, адже Піски залишаються найближчим до Донецька населеним пунктом, який контролюють ЗСУ. До війни населення Пісок становило більше 2-х тисяч, станом на початок січня 2015-го року у селищі лишалося 130 жителів, а зараз, мабуть, і того менше. Однак, не в кількості населення стратегічне значення пісок, а в його географічному розміщенні.

Справа в тому, що знаходяться Піски на південь від Авдіївки і на захід від Донецька, безпосередньо межуючи з територією Куйбишевського району так званої "столиці" так званої "ДНР". З одного боку, це створює певне напруження для терористів у Донецьку, адже нікому не хочеться тримати супротивника буквально за воротами. А з іншого, захопивши Піски, бойовики отримають ще один зручний плацдарм для обстрілу багатостраждальної Авдіївки.

Очевидно, саме тому на цій ділянці ліні фронту після зими, коли з'явилася "зеленка", бойовики почали повертатися на свої старі позиції, які межують із сірою зоною, і укріплювати їх. Тобто зимою, коли була краща проглядаємість території, вони тримались трохи подалі і так часто не висовувались, а зараз наблизились до наших позицій і почали нахабніти.

І хоч прес-офіцер штабу АТО Антон Маринович стверджує, що тактично ситуація для наших військ не змінилася, ми можемо спостерігати помітне погіршення становища. Як мінімум у тому, що кількість обстрілів наших позицій значно зросла. Та й крайня спроба прориву терористів до Пісків, судячи з усього, була далеко не останньою.

До речі, в офіційних зведеннях прес-центру штабу АТО за минулу добу жодної згадки про обстріл Пісків немає. Це вже давно нікого не дивує, проте, враховуючи попередні аналогічні випадки, дає чітко зрозуміти: там справді щось відбувається, і штаб АТО ще не знає, як на це реагувати і як ту ситуацію подавати.