Дістати ворога в окопі: Що за бомбу для квадрокоптерів створюють в Україні

Бойова необхідність і обмежений бюджет змушують українських інженерів проектувати нові види зброї з підручних засобів

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Дістати ворога в окопі: Що за бомбу для…
Фото: Аеророзвідка

Днями завод "Маяк", який входить до складу Держконцерну "Укроборонпром", анонсував чергову розробку некерованого боєприпасу для скидання з безпілотників. Цього разу на основі стандартного кумулятивного заряду КЗ-6, який застосовується для підривних робіт і у великій кількості присутній на складах ще з радянських часів.

Читайте також: Небезпечне небо: Як на Донбасі вирує війна безпілотників

Що за снаряд

Стандартні кумулятивні заряди, до числа яких належить і КЗ-6, основа імпровізованих бомб під маркуванням КЗ-4800, активно використовуються підривниками для пробивання отворів у стінах, фундаментах, бронеукриттях, бронеплитах тощо.

Вони зазвичай мають міцний металевий корпус, стандартні гнізда для розміщення різного типу детонаторів (капсулів-детонаторів, електродетонаторів тощо) і засоби для швидкого закріплення заряду на підривному об'єкті.

Кумулятивний заряд КЗ-6

Безпосередньо кумулятивний заряд КЗ-6 призначений для пробивання отворів в сталевих (металевих) плитах, броньових укриттях, залізобетонних і бетонних плитах, стінах. Вибухом заряду КЗ-6 на повітрі або під водою пробивається броня товщиною до 21,5 см, залізобетонна плита товщиною до 55 см, ґрунт на глибину до 80 см.

Тобто, він цілком підходить для скидання його на голови (у тому числі в самому прямому значенні цього виразу) ворогу у окопах, бліндажах чи опорних пунктах. А спрямована дія ударної хвилі дозволяє пробивати дерев'яні чи залізобетонні настили бліндажів, не розпорошуючи енергію по сторонах.

Технічні характеристики заряду КЗ-6:

Маса – 4,8 кг.

Маса ВВ (ТГ-50) – 1,8 кг.

Максимальний діаметр корпусу – 11,2 см.

Довжина заряду – 24 см.

Глибина дії у воді – до 10 м.

Заряд пробиває:

- броня – до 21,5 см.

- залізобетон – до 55 см .

- ґрунт – до 80 см.

Що за винахід

Некеровану бомбу КЗ-4800 (маса 4,8 кг) спроектують на основі снаряду КЗ-6, з якого візьмуть бойову частину, а інші елементи (зокрема, корпус) додрукують на 3D-принтері.

Некерована бомба КЗ-4800

Очікується, що імпровізована авіабомба буде кріпитись до безпілотного літального апарату типу квадрокоптер (коштують відносно дешево і активно використовуються на Донбасі для розвідки та коригування вогню), з якого дистанційно скидатиметься на задані позиції ворога після виходу БПЛА на ціль.

Навіть якщо безпілотник буде збитий чи втратить керування і впаде на території, яку контролюють терористи, то снаряд все одно вибухне.

Читайте також: Шумне чудо з ручним керуванням: Що за квадрокоптер "Берегиня" розробили для ЗСУ

До речі, даний снаряд вже пройшов перші випробування у польових умовах. Щоправда, замість бойової частини у тестові зразки було закладено світло-звуко-шумовий та димогенеруючий блоки для фіксації влучення у денний та нічний час. Розробники намагаються вийти на показник влучності – 1 м2 з висоти 300 метрів.

Які перспективи в ЗСУ

А поки на полігонах проходять випробування тестових версій імпровізованої авіабомби, на заводі "Маяк" активно працюють над бойовою її версію. Тож, цілком можливо, дуже скоро цей снаряд заступить на "бойове чергування" і буде використовуватись у війні на Донбасі. Звісно, з урахуванням всіх вимог Мінських угод.

До речі, бойовики "Л-ДНР" часто використовують проти українських військових гранатометний снаряд ВОГ-17, який так само скидають на позиції ЗСУ за допомогою безпілотників.

Щоправда, ВОГ-17 і КЗ-6 – це принципово різні боєприпаси. Перший має осколкову дію і спрямований на ураження живої сили противника, тоді як другий, як ми вже з'ясували, призначений для руйнування захисних укріплень (разом з живою силою ворога, якщо та не встигне втекти).

Читайте також: Повітряна війна: Чому росіяни перейшли на обстріли дронами і як відповідатимуть ЗСУ

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme