Дезертири в ЗСУ: Чому військові опиняються в "Л-ДНР"

Мало не щотижня у зведеннях з фронту можна побачити інформацію про самовільне залишення позицій українськими бійцями

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Дезертири в ЗСУ: Чому військові опиняють…

Останнім часом заголовки новин пістріють згадками про дезертирство українських військовослужбовців на тій чи іншій ділянці фронту, чи взагалі за межами зони проведення ООС.

З останнього можна згадати, як 26 травня самовільно залишили військову частину двоє військовослужбовців 14-ї механізованої бригади ЗСУ, що виконує завдання на Луганському напрямку. Того ж дня вони були схоплені терористами "ЛНР" при спробі переходу через так звану "сіру зону".

24 травня у Докучаєвську зник 19-річний військовослужбовець 30-ї окремої Новоград-Волинської Рівненської механізованої бригади ЗСУ, який згодом "виплив" у полоні бойовиків "ДНР", де на камеру розповідав про відсутність на Донбасі російських військ. До речі, самі терористи стверджують, що його затримали на лінії розмежування у стані алкогольного сп'яніння з автоматом і гранатою.

Крім цього, 2 травня в районі Широкиного Донецької області самостійно залишив бойову позицію український морський піхотинець. Згідно офіційної версії, він скористався обстрілом сусіднього взводного опорного пункту російсько-терористичними військами, зник з поля зору товаришів та перетнув лінію зіткнення. Причиною самовільного залишення підрозділу називаються борги в декілька десятків тисяч гривень.

Трапляються випадки самовільного залишення служби й за межами зони проведення ООС. Так, в ніч з 14 на 15 квітня під час несення служби по охороні стратегічного об'єкта, а саме залізно-дорожнього моста у Заліщиках Тернопільської області, залишив пост чоловік 1977-го року народження. Його місце перебування досі невідоме.

Також можна згадати й більш ранні випадки. Зокрема, 8 листопада 2015-го року двоє навідників танку військової частини польової пошти В-0095 самовільно залишили частину та прибули до Харкова, де погрожуючи автоматом викрали автомобіль, яким намагались утекти від переслідування правоохоронними органами. 23 травня 2017-го року обидва отримали по 7 років ув'язнення.

Взагалі, станом на кінець 2017-го року в Україні за статтею Кримінального кодексу про дезертирство розшукували 68 людей. Причому, це стосується дезертирства як із зони АТО, так і зі строкової військової служби. Дехто з них добровільно здався до військової прокуратури.

До речі, згідно зі статтею 408 Кримінального кодексу України, дезертирство карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років; дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, а якщо його вчинено в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці – від 5 до 12 років.

Але давайте спробуємо розібратись: 4 дезертира за місяць і 68 за рік – це багато, чи мало? З одного боку, цифри не надто захмарні. Але з іншого – краще б дезертирів взагалі не було. Але чи можливо це? Хочеться вірити, що можливо – особливо, якщо усунути причини цього явища.

Серед основних причин дезертирства бачиться поступова деградація армії. Як розповіли Depo.ua на умовах анонімності полковник та лейтенант ЗСУ, замість того, щоб заохочувати молодих офіцерів, які пройшли АТО, займати ключові посади і зростати кар'єрно, командування повертає в армію людей, які ще до війни пішли на пенсію – так званих "пенсів". І саме ці люди, часто, приймають ключові рішення і розповідають тим, хто пройшов війну, як треба служити.

Цілком логічно, що у підсумку це призводить до того, що з армії звільняються досвідчені бійці, які прийшли туди воювати, а не бути хлопчиками на побігеньках. А на їх місце приходить різний контингент…

Крім того, окопна війна, яка має місце у зоні бойових дій на Донбасі з середини 2015-го року, призводить до поступової деградації армії. І це не лише українська проблема – у всьому світі так. Така вже людська психологія: постійне напруження за відсутності бойових дій призводить до поступової деградації дисципліни на фоні зловживання алкоголем, психотропними чи наркотичними засобами.

"Після того, як бойові дії перейшли в уповільнену фазу, багато військових патріотів, які йшли не за зарплатою, звільнилися, а ті безробітні "аватари" прийшли, бо легко можуть заробити грошей які вони не отримають на "гражданці", – написав не так давно у Facebook колишній військовослужбовець Олег Радіонов.

Зрозуміло, що в середовищі "аватарів" нормальні бійці перебувати не хочуть і звільняються з лав ЗСУ, що ще більше ускладнює ситуацію, створюючи замкнуте коло: замість втративших мотивацію досвідчених бійців в армію приходять "аватари", які виживають решту нормальних бійців, на зміну яким приходять нові "аватари". Таким чином зростає ймовірність того, що хтось з них п'яним опиниться на лінії розмежування і потрапить до рук терористів.

Що з цим робити? На жаль, наразі єдиним дієвим способом побороти це ганебне явище бачаться реальні бойові дії. Справжня війна змушує армію мобілізуватись і просто не залишає бійцям часу на різного роду дурості.

Читайте також: Кадрова проблема в ЗСУ: Чому бойові офіцери йдуть з армії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme