Де і чому терористи йдуть на прорив в АТО у січні (КАРТА)

Новий 2017-й рік розпочався для наших захисників у зоні проведення антитерористичної операції з нових провокацій. Причин цьому, насправді, багато. Від тривіальної "йде війна", до необхідності терористам відпрацьовувати вкладені у них російські гроші.

Однак, є й інше пояснення – наприкінці грудня Збройні сили України провели ротацію військ на передовій, що не могло не стати відомо терористам. Тому, серед іншого, мають місце спроби перевірити – на що здатні новачки і намацати тим самим слабе місце в українських редутах на лінії розмежування.

Розпочалося все ще у новорічну ніч, коли відбулося бойове зіткнення між силами АТО та противником у Новозванівці під Попасною. Ще вдень 31 грудня відбулися 2 короткі провокації. Зрештою, група противника (до 15 бойовиків) під прикриттям мінометного вогню близько 16-й години пішла в атаку. Однак, наразившись на організовану оборону та влучний вогонь у відповідь, окупанти відступили. Дещо згодом відбулася ще одна спроба ворожого наступу, яка закінчилася для них так само невдало. Обидві атаки тривали загалом 50 хвилин. Що важливо, українські війська втрат у цьому бою не понесли.

Вперше у новому році на безпосередній вогневий контакт з українськими військовими терористи вийшли 4 січня одразу після заходу сонця, коли в Авдіївській промзоні відбулись дві потужні перестрілки тривалістю 2 години кожна. Як і годиться, наші захисники відбили обидві атаки без втрат зі свого боку.

Також гаряче було на Світлодарській дузі, де досі відбуваються бойові зіткнення, викликані спробами наших військ повернутись на позиції згідно Мінських домовленостей, а рашистів – повернути собі відбиті українцями напередодні нового року позиції.

І хоч офіційної інформації з цієї ділянки фронту традиційно надходить мінімум, завдяки волонтерам можна скласти певну картину подій. Так відомий волонтер з Дніпра Юрій Мисягін, який опікується підрозділами ЗСУ в цьому районі, на своїй сторінці в мережі Facebook 10 січня повідомив наступне: "Коротко і без подробиць. На Світлодарській дузі у нас "трохи" нових позицій з'явилося. Наші дуже постаралися і найголовніше все зробили тихо. Сепари тільки потім про все здогадалися, активізувалися, але було вже пізно".

А 12 січня від нього ж з'явились нова інформація: "Вчора на Світлодарській дузі наші пацани з 54-ї бригади "зробили крок вперед". До 1 км. Так, у нас знову є нові позиції! І на них стоять уже наші опорники. Противник нічого не може зробити. Нічого. Всі ми працюємо чітко. Служба тилу оперативно підвозить ліс. Інженерна служба мішки і скоби (трохи правда не вистачає, але вирішимо). Волонтери електрику і багато іншого. І ніяких порушень. За всіма міжнародними домовленостями – це все наші території".

Та найгарячіше в цьому році було в ніч з 11 на 12 січня в Авдіївці і Красногорівці, де бойовики застосували всю потужність своєї артилерії як проти об'єктів української армії, так і проти житлової забудови мирного населення. Українські військові досить довго терпіли, не піддаючись на провокацію, але коли стало зовсім нестерпно – відкрили вогонь у відповідь і буквально за 30 хвилин примусили терористів понести втрати і відступити. Внаслідок цих подій у нас четверо поранених, один травмований і один військовослужбовець загинув.

Крім цього в цей же вечір терористи здійснили напад на КПВВ "Станиця Луганська". Де внаслідок обстрілів з БМП, автоматичних і підствольних гранатометів та стрілецької зброї загинув український військовослужбовець.

Отже, як бачимо, після того як оновився календар і 2017-й рік вступив у свої законні права, проросійські терористи з кожним днем лише нарощують свою агресію як проти українських військ, так і проти мирного населення.

Але найгірше те, що це може бути лише початком і найближчим часом ми зможемо спостерігати ще більше загострення на фронті і провокації з боку терористичних угруповань "Л-ДНР", підбурюваних Кремлем. Адже 16 січня відбудеться чергова зустріч контактної групи в Мінську, а історія нас привчила до того, що перед будь-зустріччю такого масштабу бойовики йдуть на загострення ситуації, щоб потім звинуватити Україну в порушенні Мінських домовленостей і в обмін на "режим припинення вогню" спробувати виторгувати собі певні преференції.

Радує лише те, що противник не надто винахідливий і з року в рік використовує одну і ту ж саму тактику, тож можна сподіватись, що вище командування в Україні вже в курсі всіх можливих провокацій і готове до будь-яких випадів з боку Росії і її посіпак.