Загострення під Пісками: На Донбас повертається велика війна (КАРТА)

Однією з найбільш гарячих точок на Донбасі останніми днями стало селище Піски – найближчий до Донецька населений пункт, який контролюють Збройні сили України.

Вчора прес-центр штабу АТО повідомив, що 14 вересня позиції Збройних сил України поблизу Пісків зазнали гранатометного обстрілу.

"Близько 14:00 внаслідок гранатометного обстрілу наших позицій поблизу селища Піски отримали поранення двоє українських військових. Їх одразу госпіталізовано, на даний момент стан поранених оцінюється як середньої важкості", – йдеться у повідомленні.

Перед цим, 13 вересня, позиції ЗСУ в Пісках двічі обстріляли з великокаліберного кулемета і один раз з БМП. А ще перед цим,12 вересня, й того більше – до кулеметів та БМП додались міномети та гранатомети. Особливо потужним був вечірній мінометний обстріл, який тривав близько 2-х годин і під час якого бойовики використовували снаряди калібру 82-мм і 120-мм.

Взагалі, протягом поточного тижня не було й дня, щоб проросійські терористи "ДНР" не відкривали вогонь у бік українських Пісків. Власне, сьогодні це все, що вони можуть на цій ділянці фронту. Ми вже писали про невдалі спроби прориву рашистів у цьому напрямку, останній з яких був наприкінці травня цього року. Тоді штурмова група бойовиків натрапила на вогневу протидію чергових вогневих засобів українських військ, після чого зупинила наступ і спробувала закріпитися в нейтральній зоні. Однак, під впливом вогню ЗСУ ворог змушений був відійти на вихідний рубіж.

Власне, з того часу терористи й почали методично та цілеспрямовано обстрілювати Піски з усього озброєння підряд. Обстріли при цьому ведуться, переважно, з Крутої Балки, з Путилівської Рощі (вулиця на півночі Донецька) і Спартака.

Судячи з усього, російські куратори поставили перед терористами "ДНР" відповідну задачу: будь-якою ціною вибити українців з Пісок і якщо не захопити село самим, то, принаймні, зробити його максимально непридатним для перебування там ЗСУ.

Воно й не дивно, адже Піски залишаються найближчим до Донецька населеним пунктом, який контролює українська армія. До війни населення Пісок становило більше 2-х тисяч осіб, станом на початок січня 2015-го року у селищі лишалося 130 жителів, а зараз, мабуть, і того менше. Однак, не в кількості населення стратегічне значення Пісок, а в його географічному розташуванні.

Справа в тому, що знаходяться Піски на південь від Авдіївки і на захід від Донецька, безпосередньо межуючи з територією Куйбишевського району так званої "столиці" так званої "ДНР". З одного боку, це створює певне напруження для терористів у Донецьку, адже нікому не хочеться тримати супротивника буквально за воротами. А з іншого, захопивши Піски, бойовики отримають ще один зручний плацдарм для обстрілу багатостраждальної Авдіївки.

І що характерно: бойовикам потрібно встигнути впоратись зі своїм завданням до зими. Адже, як показує приклад минулого року, взимку, коли була краща проглядаємість території, вони тримались трохи подалі і так часто не висовувались, а коли з'явилася "зеленка", почали повертатися на свої старі позиції, які межують із сірою зоною, укріплювати їх і з них вести обстріли.

Враховуючи все це, можна припустити, що найближчі місяці (поки ще є "зеленка") будуть для захисників Пісок дуже гарячими. Не виключено навіть, що терористи знову підуть на штурм даного населеного пункту. Як мінімум, кількість обстрілів наших позицій значно зросте – у цьому можна не сумніватись.

Також можна не сумніватись, що наші воїни вистоять і не віддадуть ворогу даний стратегічний плацдарм. Інша справа – якою ціною.