Чому "русскій мір" мобілізував резерви на Донбасі

Depo.ua продовжує тримати руку на пульсі подій у зоні проведення антитерористичної операції.

Наприкінці 2016 і на початку 2017 років не можна було не помітити певне затишшя у питання постачання Росією на Донбас нової техніки і людських ресурсів. Власне, особливої потреби у тому до пори до часу й не було, адже за даними Міноборони України станом на початок 2017 року у Донецькій і Луганській областях перебувало 5 тисяч кадрових російських військовослужбовців і 35 тисяч бойовиків.

Для дрібних провокацій на лінії розмежування і залякування прифронтових міст і цього було цілком достатньо. Однак, події останніх тижнів не лише призвели до великих втрат з боку російсько-терористичних військ, але й добряче налякали військове командування як обох "республік", так і їх кремлівських кураторів. Адже Збройні сили України не лише впевнено відбивали всі атаки бойовиків, але й досить успішно контратакували, результатом чого стали нові здобутки на Світлодарській дузі та в районі Авдіївки.

Та й Росії на той час було не до українського Донбасу – війна в Сирії проходила найгарячішу фазу, плюс власні фінансові проблеми накривали з головою. Різного роду санкції, а також падіння цін на нафту на світовому ринку призвели до того, що 1 грудня 2016 року в Резервному фонді залишалось уже всього 31,30 млрд доларів, а 1 січня 2017 року й того менше – 16,03 млрд. Щоб ви розуміли всю глибину глибин: станом на 1 вересня 2014 року Резервний фонд Російської федерації складав 91,72 млрд доларів…

Однак, судячи зі статистичних даних, росіянам вдалося пригальмувати падіння і навіть показати копійчане зростання: станом на 1 лютого 2017 року Резервний фонд Російської федерації складав 16,18 млрд доларів. Мабуть, це, а також затухання війни в Сирії з переможним для Путіна (за його версією, звісно ж) фіналом, додало впевненості російським вождям і вони знову взялися за старе.

У підсумку все це призвело до того, що ситуація з підтримкою "Л-ДНР" дещо змінилась. Ще в суботу надійшла інформація від Головного управління розвідки Міноборони України, що на території Росії активізували роботу вербувальні центри так званих "добровольців" для подальшого направлення для участі в бойових діях на Донбасі на стороні терористів. Повідомлялось, що пріоритет надається тим, хто має досвід бойових дій, зокрема в Сирії. Відібраний таким чином особовий склад відправляють у Ростовську область для допідготовки та розподілу.

А вже сьогодні стало відомо, що на український Донбас бойовикам було перекинуто підкріплення. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив народний депутат, керівник "Інформаційного спротиву" Дмитро Тимчук.

За його інформацією, ще в кінці січня в район Новоазовська прибуло близько 200 військовослужбовців зі складу військ національної гвардії Росії з підрозділів, що постійно дислокуються в Республіці Бурятія, що на Росії (судячи з усього, бурятовбивча війна отримає продовження). А у період 9-12 лютого через пункт пропуску Ізварине на тимчасово окуповану територію Луганської області з Росії було перекинуто близько 10 ББМ і автобусів з так званими "казаками" "атамана Козіцина" зі складу так званого "Всевеликого війська донського" (близько 300 осіб). Також, за даними Тимчука, через Маринівку з Росії було перекинуто 25 танків.

І хоч на початку лютого українська розвідка повідомляла, що більшість представників козацьких організацій на Росії відмовляються від участі у бойових діях на Донбасі, як бачимо, 300 "добровольців" нашкребти все ж вдалося.

Крім цього, за інформацією знову ж таки Дмитра Тимчука, бойовики на цілій низці ділянок підтягнули до передової оперативно-тактичні резерви з глибини "республік". А саме, в районі Донецька новий посилений батальйон (батальйонна тактична група, БТГ) противника розгорнуто в районі Спартак – Путилівка (протягом 2-х діб перекидалися по 6-8 одиниць ББМ, в основному БМП і МТ-ЛБ, перекидання йшло за залізницю і Ясинуватським шосе через Путилівку і Яковлівку).

Розгортання ще однієї БТГ зафіксовано на ділянці Олександрівка – Оленівка (в районі Олександрівки фіксувалися колони по 16-18 одиниць автотранспорту та легкої бронетехніки, в кожному разі за раз велася перекидання сил і засобів "мотострілецької роти").

Крім того, в Петровському районі Донецька під виглядом ротації окупанти посилили свою тактичну групу як мінімум додатково ротою з бронетехнікою (відзначалися як на Жилплощадці, так і на південь від Трудовської в районі вулиці Петровського перекидання груп окупантів – по 3-4 вантажівки, часто з СПГ, АГС-ами і 82-мм, 120-мм мінометами, 2-3 одиниці ББМ – найчастіше БМП і МТ-ЛБ).

На південний захід від Кадіївки (екс Стаханов), за першим ешелоном приховано розвернувся посилений батальйон (БТГ) окупантів (в трикутнику Калинове – Веселогорівка – Алмазна). Протягом минулих вихідних в даний район спостерігалися переміщення підрозділів ротного рівня – було відзначено пересування з півдня і через Михайлівську розв'язку – Алчевськ 24-25 одиниць автотранспорту та бронетехніки – БТР-и та МТ-ЛБ.

Як можна здогадатись, такі дії з боку терористів цілком можуть бути викликані страхом перед тим, що Збройні сили України можуть піти на прорив лінії фронту. Адже, давайте будемо відвертими, протягом останніх двох-трьох тижнів наша армія, у відповідь на регулярні обстріли своїх позицій, добряче пошарпала редути бойовиків по всій лінії розмежування, завдавши терористам як втрат у живій силі та військовій техніці, так і вибивши їх з кількох стратегічно-важливих позицій.

Особливо дошкульною для терористів є діяльність українських ДРГ в межах самого Донецька. Місцеві сторінки у соцмережах останніми тижнями просто розриваються від панічних повідомлень про те, як українські розвідники підривають склади з боєкомплектом і вантажівки з живою силою бойовиків. Особливо "кошмарять" наші Петровський район – найбільш західний, що майже впритул прилягає до української Мар'їнки. Власне, тому терористи й підсилили його цілою ротою з бронетехнікою.

Отож, в цілому підведення резервів з "тилу" на "передок" містить у собі певний позитивний сигнал для нас. Серед іншого це означає, що терористи: а) панікують; б) не справляються основними силами; в) зазнають значних втрат.

Що стосується повернення на донбаську авансцену Росії, то її активність, як уже зазначалось, пов'язана з самовпевненістю на основі цілої низки досить сумнівних факторів. Але найголовнішим у цій ситуації є те, що адміністрація нового президента США Дональда Трампа не лише не поспішає скасовувати санкції, але й починає обережно заявляти, що скасує їх лише в обмін на повернення Криму до складу України. Тому у нас є всі шанси сподіватись на подальше поглиблення фінансової кризи агресора, що з часом неминуче вплине на зменшення його присутності на Донбасі.