Чому Приазов'я першим виходить з "режиму тиші" (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію у зоні проведення антитерористичної операції. Попри офіційно оголошене "перемир'я" ситуація на фронті залишається дуже складною, а обстріли не вщухають ні на день.

За повідомленням прес-центру штабу АТО, інтенсивність ворожих обстрілів минулої доби знову зросла. Так, усього в районі проведення АТО противник порушив режим тиші 54 рази, з них 30 випадків припало на Маріупольський напрямок.

Взагалі, на південних рубежах зони АТО терористи обстрілювали наші позиції на всій лінії бойового зіткнення , включно з Мар'їнським районом та районом на захід від Докучаєвська, від ранку і до опівночі. Повідомляється, що у Новотроїцькому окупант застосував снайперську зброю, а у Красногорівці та Богданівці обстріляв українські рубежі оборони з мінометів.

Однак, Збройні сили України також без діла не сиділи. Так 4 квітня після 16-ї години наші військові попередили пересування ворожої ДРГ через лінію фронту поблизу Мар'їнки. Помітивши рух групи противника, який суперечить домовленостям, наші військові відкрили вогонь у бік ворога. Повідомляється, що після півгодинної перестрілки ворожа ДРГ була відкинута без втрат з нашого боку.

Взагалі, ситуацію на Маріупольському напрямку досить чітко описав волонтер Серж Марко у своєму блозі.

"Коли їдеш по зоні відповідальності морпіхів, дивуєшся скільки позицій вже залишилося в тилу, які ще так недавно були передовими. Ще влітку 2016-го Водяне не в повному обсязі контролювалося. Зараз Водяне – вже другий ешелон. Морпіхи пішли вперед зайняли нові позиції і обклали передові позиції бойовиків", – написав Марко.

Він також розповів, що у відповідь Кремль кинув сюди взводи снайперів та купу різноманітної зброї: від стрілецької до важкої.

"Ворог підпертий до Комінтернового (Пікуз – ред.) і Саханки. Ще трохи – і морпіхи зайдуть в Комінтернове. Чорні берети, які сидять в Широкиному, можуть зробити ривок на Безіменне, а піхота, яка перебуває вище в секторі, може закрити горлечко у Докучаєвська. І лінія фронту обвалиться", – пише він.

За словами волонтера, вихід морської піхоти на оперативний простір за Докучаєвськом і Саханкою ставить під питання саме існування сектора, оскільки противнику не буде за що воювати. Йому буде простіше відступити до Новоазовська, подалі від Маріуполя, уникнувши протистояння на незручних для нього рубежах.

Однак, розуміє цей ворог, причому на всіх рівнях: від місцевої шістки Захарченка, до кінцевого бенефіціара війни на Донбасі Путіна. Власне, саме цим і викликане постійне напруження на Маріупольському напрямку – ЗСУ розуміють весь атакувальний потенціал у цьому напрямку, а рашисти бояться втратити даний сектор, а разом з ним і можливість тримати в напруженні Маріуполь. Адже можна хоч щодня обстрілювати ту ж Авдіївку, а це ніколи не спричинить стільки резонансу, скільки сама лише загроза обстрілів адміністративного центру Донецької області.

Як відомо, на відміну від решти окупованих територій, Приазов'я являє собою голий степ з десятком населених пунктів, включаючи дрібні сера, тому при добре спланованій і вдало проведеній операції воно може бути звільненим відносно швидко. Вибивши ворога буквально з кількох населених пунктів можна буде звільнити від окупації добрячий шмат території з відповідними наслідками.

По-перше, це зніме напругу з Маріуполя, по-друге, створить додаткове оточення сил "ДНР" з півдня, а по-третє, суто з психологічної точки зору позитивно вплине на проукраїнську частину суспільства і надломить бойовиків, адже карта АТО одразу суттєво зменшиться.

Власне, якби Росія регулярно не підживлювала місцевих бойовиків "гуманітарною допомогою" у вигляді зброї, бронетехніки, боєкомплекту і живої сили, то українська морська піхота вже давно б стояла на україно-російському кордоні, роздивляючись у бінокль Таганрог.

Але натомість маємо те, що маємо. Поки даний напрямок зони АТО представлятиме таку цінність для обох сторін – на ньому завжди буде гаряче напруження. А це значить, що українській армії доведеться з боями звільняти приазовську землю, просуваючись вперед буквально крок за кроком.