Чому ОБСЄ на Донбасі раптом стала помічати все

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) – це міжнародний дорадчий форум для попередження та урегулювання конфліктних ситуацій в Європі, а також ліквідації їх наслідків. ОБСЄ була створена в 1973-му році (тоді НБСЄ), однак, за всю історію свого існування, жодного серйозного досягнення в активі цієї організації немає. Натомість можна навести безліч провальних прикладів: війна в Югославії (де все вирішило лише втручання НАТО), придністровський конфлікт (заморожений), війна Росії та Грузії за Абхазію і Південну Осетію (Росія не виконала своїх зобов'язань по виведенню військ), а тепер і війна Росії з Україною.

Від самого початку війни на Донбасі і буквально до цієї осені ОБСЄ робила вигляд, що не помічає очевидних речей, особливо з боку проросійських бойовиків. Українські солдати в 2014-му році розповідали, що алгоритм дії місії ОБСЄ тоді був приблизно таким: приїхали на півгодини в світлу пору доби, зафіксували тишу і поїхали писати звіт про те, що все добре і терористи "Л-ДНР" ведуть себе чемно. Така поведінка місії стала причиною появи безлічі карикатур на цю тему.

Крім того, що українські військові, добровольці та волонтери скаржились не необ'єктивне висвітлення інформації працівниками місії ОБСЄ, вони ще й дуже швидко вивели одну досить неприємну закономірність: буквально завжди через деякий час після від'їзду "місіонерів", позиції українців з неабиякою точністю накривала ворожа артилерія.

"Організація з безпеки та співробітництва в Європі з колись авторитетної організації перетворюється на одну з "гуманітарних колон" Росії на Донбасі" – писали українські ЗМІ в 2014-му році і певною мірою були праві. Адже згідно даних Міноборони України станом на листопад 2014-го року, в Маріуполі 80% співробітників організації були росіянами.

Можливо саме тому звіти місії ОБСЄ в перші роки війни, в яких "місіонери" вперто називали війну громадянським конфліктом, грали відверто на руку Росії. Москва, прикриваючись ними, не втомлювалась крутити затерту до дір платівку про те, що її втручання у події на Донбасі немає.

 "При бажанні, ОБСЄ, могла б стати у війні на Донбасі самостійним і доволі впливовим гравцем. Для цього достатньо організувати моніторинг російсько-українського кордону. Тобто відстежити і офіційно заявити про те, що і так давно всім відомо: бойовики "ДНР" і "ЛНР" знаходяться на повному військовому утриманні Росії" – писав Дмитро Буковський на сторінках видання "Деловая столица" в листопаді 2014-го.

Власне, ситуація залишалась практично незмінною аж до останньої осені, коли місію буквально розвернуло.

Поведінка ОБСЄ у листопаді 2016-го року свідчить про якщо не початок такого процесу, то, принаймні, про спроби стати таким самостійним і впливовим гравцем у війні на Донбасі. Принаймні, факт присутності російських військ останнім часом фіксується більш ніж справно.

Так представник США в ОБСЄ Даніел Бер заявив 17 листопада, що за весь час війни з Росії в Україну прибули понад 30 тисяч військових, і це лише на двох пунктах пропуску. Також він закликав подумати, що діється на інших пунктах пропуску на непідконтрольної Києву частини російсько-українського кордону, де спостерігачів ОБСЄ нема.

"Обмеження, які накладає Росія на діяльність спостерігачів, зокрема, перешкоджають саме виявленню осіб у військовій формі, коли ті перетинають кордон на транспортних засобах або коли погана погода. Ми всі знаємо, що коли Росія намагається видати цих людей за цивільних, це очевидна спроба приховати правду: вони їдуть в Україну, щоб воювати" – заявив Даніел Бер.

Також Бер додав, що місія в 27 випадках повідомляла про повернення в Росію катафалків з позначкою "вантаж 200", що є позначенням для загиблих військових: "Це сором, це пляма на совісті Кремля через те, що він не тільки відправляє російських синів гинути в беззмістовній війні, влаштованій без необхідності, але і ганьбить їхню пам'ять тим, що заперечує принесення їх у жертву".

Ще він повідомив, що 14 листопада російсько-терористичні сили блокували можливість доступу спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які хотіли відвідати два райони, розташовані на північний схід від Маріуполя. "Звертаючи увагу на те, що СММ спостерігала зв'язок між обмеженням у доступі та порушеннями режиму припинення вогню, ми глибоко занепокоєні тим, що об'єднані російсько-сепаратистські сили, можливо, планують більше нападів на Маріуполь або його околиці" – наголосив Бер.

А кількома днями до того Даніел Бер заявив про нарощування Росією військ на українському півострові Крим, "яке відбувається без згоди України, в порушення її суверенітету й територіальної цілісності". Погодьтесь, подібної відвертості від ОБСЄ ще рік тому годі було й чекати, а тут раптом "прорвало".

Майже одночасно з одкровеннями Бера цікаву інформацію поширив заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Александр Хуг. За його словами, в листопаді місія зафіксувала рекордну від початку року кількість обстрілів на Донбасі.

"Минулого тижня кількість порушень режиму тиші, зафіксованих СММ ОБСЄ, перевищено на 160% в порівнянні з тим, що було раніше. Це була найбільша кількість обстрілів від початку року" – заявив Хуг на брифінгу і продемонстрував графік. При цьому зазначив, що дві третини обстрілів були здійснені із забороненої Мінськими угодами зброї.

Однак, українські волонтери і військовослужбовці стверджують, що активність бойовиків останнім часом справді зросла, але не так різко, як про це звітує ОБСЄ. За їх словами, просто раніше "місіонери" з незрозумілих причин не всі обстріли фіксували. Зараз же все відбувається мало не навпаки – з проросійської організації ОБСЄ різко перетворилась на мало не проукраїнську. Принаймні, є приклади, які наштовхують на такі думки.

Як повідомляє на своїй сторінці волонтер і блогер з Дніпра Юрій Мисягін, терористи скаржаться в ОБСЄ на так звану "третю силу", яка не дає їм спокійно жити на Світлодарській дузі. Судячи з того, що гучних заяв від ОБСЄ про ці скарги ми не чуємо, а волонтери про них знають, можна припустити, що дана інформація свідомо замовчується "місіонерами".

В чому полягає причина такої різкої зміни позиції ОБСЄ наразі невідомо. Відповідь на це питання нам ще доведеться знайти, але сам факт такого різкого прозріння "місіонерів" не може не радувати. От тільки, чи довго це триватиме – та ще загадка.