До НАТО на 60%: Чим Україна хизується перед Альянсом

Вчора директор Міжнародного військового штабу НАТО, генерал-лейтенант Ян Брукс відвідав з офіційним візитом Київ, що стало приводом для чергового витка обговорень перспектив членства України в Північноатлантичному альянсі. Точніше, приводом став не стільки сам візит, скільки сказане ним на зустрічі з українською стороною.

Зокрема, вкотре були озвучені кроки, які Україна має зробити, щоб розраховувати на членство в Альянсі. В Брукса їх чотири і всі вони пов'язані з реформуванням української армії:

1. Перш за все, мова йде про забезпечення демократичного цивільного контролю за збройними силами.

2. Другий елемент – це реструктуризація всіх структур збройних сил України відповідно до тими структурами і схемами, які звикли використовувати в НАТО.

3. Третій момент уточнює, що коли мова йде про підготовку, то мова йде про конкретні підрозділи, на яких, відповідно, також потрібно концентрувати увагу.

4. Зрештою, останній важливий елемент – це оперативна сумісність, яка, крім технічного, повинна бути відразу на декількох інших рівнях. Зокрема, потрібна оперативна сумісність окремих підрозділів і сумісність на людському рівні.

Причому, сумісність на людському рівні Брукс виділив окремо, відзначивши, що її досягнення може зайняти десятки років.

У відповідь на це державний секретар Міністерства оборони України, генерал-полковник Олександр Дублян заявив, що понад 60% структур Генерального штабу Збройних сил України приведено до структури штабів НАТО.

"Затверджено єдиний перелік каталог-спроможності Міністерства оборони та ЗСУ. Значний обсяг проведено Генштабом ЗСУ. Більше 60% структур Генерального штабу та інших органів військового управління приведено до типової структури штабів НАТО. Для підготовки у збройних силах використовується 668 стандартів НАТО та 975 вітчизняних стандартів. За стандартами НАТО підготовлено 10 батальйонів та 25 рот, понад 1400 національних інструкторів", – заявив Дублян.

Читайте також: Коли українські солдати прийдуть від "совка" до стандартів НАТО.

Щоправда, Брукса, схоже, це не надто вразило.

"Ми добре знайомі з величезною роботою, яка була проведена українськими збройними силами на даний момент, і це дійсно великий обсяг роботи. Але все ще є певний шлях, який необхідно пройти", – прагматично відзначив Брукс.

А тут ще й Угорщина знову нагадала про себе, зірвавши засідання Комісії Україна-НАТО у Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ.

Як відомо, у четвер, 27 квітня, у Брюсселі пройде засідання Північноатлантичної ради на рівні глав МЗС союзників. Українська сторона планувала провести у рамках зустрічі засідання Комісії Україна-НАТО. Усі союзники, а також Міжнародний секретаріат Альянсу підтримали таку ініціативу, проте Угорщина її заветувала і тому засідання не відбудеться.

До речі, Будапешт уже втретє блокує проведення засідання Комісії України з Альянсом на міністерському рівні, висловлюючи таким чином своє "фе" щодо мовної статті українського закону про освіту.

Щоправда, на перспективи членства України в НАТО така позиція Угорщини навряд чи вплине – тут варто більше перейматись реформами власних збройних сил. Та й поточної ситуації на Донбасі "викаблучування" Угорщини не повинно торкнутись – ця країна як лікувала, так і продовжує лікувати поранених українських бійців на своїй території.

Що втратить Україна від такої позиції одного з західних сусідів? Максимум – заголовки у провідних виданнях світу про те, що НАТО підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Адже, на подібних зустрічах НАТО завжди наголошує на тому, що підтримує територіальну цілісність України, яка була серйозно порушена. Цього разу ця позиція не буде озвучена, тільки й того.

Натомість, держави-члени НАТО можуть висловили незгоду з діями Угорщини щодо блокування євроатлантичних ініціатив України через закон про освіту, як вони це зробили в грудні минулого року у відповідь на аналогічне вето Угорщини. Тобто, в тій чи іншій мірі моральна підтримка України з боку НАТО буде озвучена і зафіксована.

А що стосується потенційного членства в Альянсі, то тут більше загроз несуть внутрішні чинники. Зокрема, прийнятий 5 квітня у першому читання Проект закону "Про національну безпеку України" далеко не все у якому відповідає стандартам НАТО.

Зокрема, на думку експертів ЄС і НАТО, законопроект не передбачає парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки України, що є однією з фундаментальних вимог у рамках наближення до НАТО.

Також західним партнерам України не подобається положення про Ставку Верховного Головнокомандувача, яке не відповідає стандартам і принципам НАТО та може мати суттєвий негативний вплив на принцип цивільного контролю (перша з чотирьох вимог Брукса).

Ну і окремо наголошується на тому, що в законі бракує прозорості в оборонній сфері. У трактуванні НАТО, прозорість має стосуватись перш за все фінансової інформації і використання фінансових ресурсів у сфері безпеки та оборони.

Читайте також: Підконтрольна СБУ, відсутність прозорості: Що НАТО не подобається в "нацбезпеці" від Порошенка.

І вирішення чи ігнорування саме цих питань під час доопрацювання законопроекту перед другим читанням покаже – наскільки нинішня українська влада справді готова пожертвувати власними амбіціями заради євроатлантичного майбутнього України.

Хоча, не варто забувати також, що саме за час правління цієї влади Збройні сили України здійснили колосальний ривок вперед, у тому числі у сфері приведеннях їх до стандартів НАТО.

Зокрема, в грудні 2014-го року Верховна Рада України внесла зміни до двох законів, відмовившись від позаблокового статусу держави, а 6 червня 2016-го року президент України ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016-го року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України", в якому прописані основні напрями реалізації воєнної політики України та розвитку сил оборони до кінця 2020-го року, зокрема чітко визначений напрямок руху до НАТО.

Однак, як відомо, апетит приходить під час їжі. Та й чим далі Україна просувається на шляху до НАТО, тим більше уваги до неї прикуто, тому схалтурити вже не вдасться.