В жертву "Оплотам": Чому гальмує модернізація Т-64

Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість танків Т-64. За даними на 1995-й рік ЗСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій. Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам, водночас брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками.

В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки, чим і зайнялись вітчизняні фахівці майже одразу. Ще на початку 1990-х років Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O. O. Морозова у співробітництві з іншими державними підприємствами почало роботу над удосконаленням Т-64, основними напрямками якої були: підвищення вогневої сили за рахунок вдосконалення системи управління вогнем; підвищення захищеності від сучасних протитанкових засобів і підвищення мобільності шляхом встановлення більш потужного двигуна.

Найбільш досконалим з-поміж модифікованих зразків був Об'єкт 447АМ-1 (Т-64У), вперше публічно продемонстрований під час параду на честь Дня незалежності 24 серпня 1999-го року і пізніше прийнятий на озброєння ЗСУ під назвою Т-64БМ "Булат".

Однак, бойові дії на Донбасі продемонстрували, що поряд з перевагами (високий рівень захисту екіпажу за рахунок покращеної броні), він має і серйозні недоліки: навіть новий модернізований двигун є занадто слабким для його маси, яка значно виросла за рахунок нарощення броні (з 39 то 45 тон). Тому у 2017-му році було оголошено, що танки "Булат" будуть передані в резерв.

Разом з тим, перші місяці російсько-української війни наглядно продемонстрували й серйозні недоліки "сирих" (не модифікованих) танків Т-64. Зокрема, заступник директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Андрій Артюшенко в березні 2015-го року на круглому столі "Про невідкладні заходи щодо підвищення обороноздатності України в умовах агресії з боку Росії" пославшись на слова начальника Генерального штабу Віктора Муженка повідомив, що до 75% втрат українських танків відбувається через враження їх звичайними мінометними мінами та осколково-фугасними артилерійськими снарядами у верхню півкулю – дах башти та корму корпусу.

Тут варто згадати, що станом на 2013-й рік на озброєнні сухопутних військ України перебувало 1100 танків Т-64, плюс ще 40 перебували на озброєнні морської піхоти. Крім цього, ще 650 танків знаходились на зберіганні на складах.

Спочатку була поширеною думка, що частина з них опинилась у ворога після анексії Криму і згодом потрапила до бойовиків "Л-ДНР", однак пізніше народний депутат і лідер "Інформаційного спротиву" Дмитро Тимчук повідомив, що всі українські танки з Криму (41 одиниця Т-64БВ) були перекинуті на материкову частину України.

Власне, ось цей радянський спадок, а також наявність на території України підприємства-виробника (харківський "Завод імені В. О. Малишева") посприяли тому, що саме Т-64 був обраний, як основний танк з подальшою відмовою від використання Т-72 та Т-80. Щоправда, згодом дана стратегія була дещо переглянута, але зараз не про це.

Читайте також: Новий Т-72. Яку заміну "Оплотів" знайшли для ЗСУ.

І хоч у боях під час активної фази війни на Донбасі багато танків Т-64 було знищено ворогом (понад 300 одиниць), Т-64 все одно залишається наймасовішою модифікацією танків ЗСУ.

Станом на сьогодні після всіх втрат, модернізацій і реінкарнацій в лавах ЗСУ перебуває 710 одиниць різних модифікацій Т-64 (Т-64Б, Т-64БВ, Т-64БМ).

Тому питання подальшої модернізації Т-64 навіть сьогодні, при всіх заявах про комплектацію ЗСУ новими "Оплотами", бачиться найбільш раціональним варіантом розвитку танкових військ. І, як пишуть експерти, певні напрацювання в цьому напрямку є.

"Центральне бронетанкове управління ЗСУ в альянсі з приватними і державними компаніями на практиці вже відпрацювало ряд рішень на базі танка Т-64. Зокрема, істотно підвищено можливості екіпажу виявляти, розпізнавати і вражати цілі вночі. Правда, про серійне застосування цих рішень говорити поки не доводиться", – пише директор Defense Express Сергій Згурець у Facebook.

Щоправда, ті ж експерти б'ють на сполох через занадто низькі темпи модернізації цих танків і вони мають рацію. Разом з тим, не знаючи всіх нюансів (більшість з яких, не виключено, взагалі засекречені), важко робити висновки про те, наскільки наш оборонпром просунувся у цьому питанні в контексті того, наскільки він міг би просунутись. Плюс відома позиція перших осіб держави: у 2017-му році пріоритетним танком для ЗСУ офіційно оголошено вже майже культовий БМ "Оплот".

Читайте також: "Оплоти" та ПТРК: Що ховається в новому оборонному Держзамовленні.