Мобілки під заборону. Чи вдасться штабістам попіаритись на телефонах в АТО

Вчора, 8 серпня, Україна відзначала День військ зв'язку Збройних сил України. Очевидно, на честь цього свята очільник військ зв'язку ЗСУ, начальник головного управління зв'язку та інформаційних систем Генштабу ЗСУ генерал-майор Володимир Рапко вирішив оголосити чергове нововведення. Точніше навіть не нововведення, а "зміну правил гри".

"Щоб не порушувати права людини, ми дозволили командирам залежно від ситуації самим ухвалювати рішення: можна чи не можна користуватися мобільним телефоном підлеглим у зоні АТО", – заявив Рапко.

При цьому генерал Рапко зауважив, що мобільними телефонами можна користуватися лише в термінових окремих випадках, що необхідно роз'яснити військовослужбовцям.

Тут варто зробити невеличкий екскурс в історію, щоб стало зрозуміло – про що мова.

1 липня 2015-го року Верховна Рада України 244-ма голосами ухвалила зміни до закону про статут внутрішньої служби Збройних сил України, згідно з якими військовослужбовцям в зоні проведення АТО забороняється користуватися мобільними телефонами (Закон України № 568-VIII "Про внесення зміни до статті 143 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України").

18 липня цей закон було опубліковано в парламентській газеті "Голос України", і вже з наступного дня мобільні телефони у зоні проведення АТО опинилися умовно поза законом.

Автор даного закону, нардеп від фракції Блок Петра Порошенка Ірина Фриз, тоді пояснювала встановлення таких обмежень необхідністю (цитата): "посилення контролю за витоком інформації, зокрема в зоні проведення АТО, на протидію технічній розвідці, забезпечення захищеності інформації, що циркулюють в системах зв'язку силових структур і правоохоронних органів та інших".

Тобто, даний закон забороняє військовослужбовцям, які виконують обов'язки військової служби, користуватися особистими засобами мобільного зв'язку в районах проведення антитерористичної операції; та в умовах надзвичайного стану або під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії.

При цьому, згідно закону, порядок зберігання та користування особистими фотоапаратами, радіоприймачами, мобільними телефонами та іншими засобами мобільного зв'язку, комп'ютерної та іншої радіо-електронної техніки для військовослужбовців встановлюються командирами військової частини.

Що характерно, тоді цей закон одразу ж розкритикували бойові офіцери АТОшники. Зокрема, командир роти "Захід" добровольчого батальйону "Айдар", народний депутат України від "Народного фронту" Ігор Лапін в ефірі телеканалу "112 Україна" заявив тоді, що закон про заборону на використання мобільних телефонів у зоні АТО працювати не буде.

"Підкреслюю, у зоні бойових дій цей закон працювати не буде, я не знаю ні одного командира, який дасть бійцям наказ залишити телефони. ... Таке враження, що у нас більше немає законів, які необхідно терміново приймати. ... Коли я з хлопцями сидів по 10-12 діб в оточенні, то як би не мобільний телефон, то не було б і мене у вашій студії, і моїх хлопців. Мобільний телефон, якщо хлопці знають, що прилетить, повірте мені, вимкнуть самі, навіть команди не треба давати. І жоден командир цього забороняти не буде", – заявив тоді Лапін.

Власне, хто має друзів, знайомих чи родичів у зоні АТО і регулярно підтримує з ними зв'язок, може підтвердити, що Лапін виявився правим, а свою безпосередню місію ("посилення контролю за витоком інформації") даний закон майже повністю провалив.

Більше того – навіть до прийняття цього закону військовослужбовці не лише самі не користувались мобільним зв'язком там, "де не треба", а могли й за це "дати на горіхи" волонтерам, які необачно забували вимкнути телефони на блок-постах.

Але! Хоч даний закон здебільшого ігнорувався у зоні бойових дій, але він все ж таки був і залишається законом, змінювати який може лише Верховна Рада. Тому викликає подив фраза пана Рапка: "ми дозволили командирам залежно від ситуації самим ухвалювати рішення".

Ну яке може бути "ми дозволили", навіть на рівні Генштабу ЗСУ, коли вже два роки діє відповідний закон України, який має вищу силу, і який врегульовує це питання?

Тому ситуація скидається на банальну підміну понять і роздування певними посадовими особами власного статусу та значимості, адже по суті озвучений дозвіл нічого нового в собі не несе – як вирішували це питання командири, так і будуть вирішувати надалі.

"Завдяки нам, Генштабу, у вас, військовослужбовців, тепер є право з дозволу командирів користуватись мобільними телефонами у зоні АТО. І то нічого, що це право вам вже два роки гарантоване законом України – думайте, що це все завдяки нашому дозволу", – якось так воно все виглядає зі сторони. І це зовсім не смішно, насправді.