ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Чи існує мовна проблема в українській армії

Наскільки для військовослужбовців Збройних сил України важливо, якою мовою захищати батьківщину?
Depo.Війна
7 грудня 2016 10:00
ФОТО: depo.ua
Чи існує мовна проблема в українській армії
Чи існує мовна проблема в українській армії

Неможна не помітити, що в суспільстві знову запустили маятник мовного питання. Насправді, проблема далеко не нова і у тій чи іншій мірі існує від моменту проголошення Україною своєї Незалежності, якщо не раніше, але зараз можна спостерігати черговий його пік.

Depo.ua також вирішив не стояти осторонь і дослідити – наскільки це питання є актуальним серед українських військовослужбовців?

Не так давно ми робили цикл інтерв'ю з військовими кореспондентами, блогерами та журналістами, які висвітлюють військову тематику і бувають на передовій. Одним з питань тоді було, звісно ж, мовне. Давайте пригадаємо, хто що згадував на цю тему.

Отож, журналіст "Радіо Свобода" Михайло Штекель висловив таку думку: "Мова, як мені здається, не є першою ознакою патріотизму. Коли я їздив на фронт, то там серед добровольчих батальйонів було дуже багато російськомовних бійців. Там було дуже багато бійців з тимчасово окупованих територій. І я думаю, що люди з цих тимчасово-окупованих територій і їхня мотивація для того, щоб звільняти ці території, відновлювати там українську владу – вона сильніша, аніж у тих людей, які там не живуть. Тому що це їх дім. А з іншого боку ми можемо, наприклад, пригадати людей, які є україномовними, але при цьому не дуже хочуть воювати на Донбасі за Україну".

Чи існує мовна проблема в українській армії - фото 1

Блогер зі зброєю Олена Білозерська стоїть на тому, що: "Центральна Україна теж здебільшого досі російськомовна, але стабільно дає дуже високий відсоток мобілізації".

Журналіст телеканалу "5 канал" Максим Волобоєв поділяє таку ж точку зору: "Більше половини військових в українських окопах розмовляють російською, при потребі переходячи на українську. Наші люди – двомовні. І це чудово".

Спеціальний кореспондент телеканалу "Інтер" Руслан Смещук також стверджує, що: "На фронті в українській армії воює як мінімум половина російськомовних, але ці люди свідомо стоять за українську державність і український суверенітет. <…> Тобто, мова має значення, але менше, аніж питання самоідентифікації".

Отож, як бачимо, військові журналісти та блогери досить єдині в думці, що на фронті принаймні половина захисників України розмовляють російською мовою і, що найважливіше, це ні для кого там не є проблемою. Цікаво також почути думку військовослужбовців.

Демобілізований україномовний майор запасу Андрій Облещук, наприклад, мовної проблеми зовсім не бачить: "На фронті я стикався з різними людьми. Були такі ,які переходили в розмові на українську, якщо ти з ними спілкуєшся українською. Були такі, які постійно говорили російською. Але більшість все ж була україномовною. Також там я познайомився з російськомовними людьми, які з часом стали мені друзями. Хочу сказати, що їм я довіряю більше, аніж україномовним диванним патріотам з Західної України чи Києва".

Але найцікавіше було почути думку Оксани Левкової – директора Всеукраїнської громадської організації "Громадський рух "Не будь байдужим!", що вже більше десятьох років займається популяризацією української мови у центральних, східних та південних областях України. Пані Оксана останніми роками буквально не виїжджає з прифронтового Донбасу, безкоштовно розповсюджуючи серед місцевого населення та бійців ЗСУ україномовні книги, фільми, музику та проводячи семінари й тренінги для тамтешніх інтелектуалів, освітян, музейників, бібліотекарів та громадських активістів.

Чи існує мовна проблема в українській армії - фото 2

"Кожного разу під час наших поїздок на Донбас ми заїжджаємо до військових, адже щойно ми там з'являємося, завжди знаходяться люди в формі, які запрошують нас до себе. Мені навіть можна не зазирати в дані опитування, проведеного Центром Разумкова рік тому, які показують, що українська є рідною для 73 % наших фронтовиків і що 71 % їх здобув середню освіту українською. Адже за останні два роки, які я проводжу з колегами, так би мовити, "безпосередньо біля війни", для мене очевидним став такий факт: немає жодного фронтовика, який не був би налаштований проукраїнськи. Вони всі дуже радо приймають нас, волонтерів, які несуть українську мову, навіть аплодують навстоячки, щойно ми з'являємось у місцях їхньої дислокації.

Наголошу також, що ще жоден військовий ЗСУ, представник Нацгвардії чи прикордонник  на моїй пам'яті не залишився при російськомовному режимі спілкування – всі переходять з активістами "Не будь байдужим!" на українську мову і всі щиро підтримують наші заходи. Кажуть: "Вас же ж клонувати треба! Ви дуже важливу роботу робите".  І дуже дивуються, що оплачує нам ці поїздки не Відділ морально-психологічних операцій Міноборони, а українські підприємці чи світове українство з різних країн.

Абсолютна більшість хлопців, які несуть службу на російсько-українській війні – це свідомі, самодостатні, суб'єктні чоловіки. Вони дуже добре розуміють причинно-наслідковий зв'язок між україномовністю та національною безпекою, тому цілісність проукраїнської позиції для них надважлива. Розвиваючи тему, скажу таке: цілісність забезпечується лише в тому разі, коли є єдність мови, знання історії України і усвідомлення обов'язку захищати Батьківщину. І якщо суспільство дозволяє владі робити так, щоб хоча б одна ланка з цієї зв'язки випадає, то воно дає державі карт-бланш на продукування сепаратистів" – стверджує пані Оксана Левкова.

Ось так. А Depo.ua навмисно утримається від власних коментарів на цю тему, щоб дозволити читачам самим зробити висновки.

Більше новин про війну з Росією читайте на Depo.Війна.