Брак кадрів в армії: Де ЗСУ брати офіцерів

Шокуючу новину озвучив вчора на брифінгу заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Артур Артеменко: до 10 % українських офіцерів подають заяви на звільнення.

"Звільняються до 10% офіцерів. Ми хотіли трохи знизити призовний вік, тому що юнак 18-ти років ще не обтяжений сімейними проблемами. Але у нас всі мотивовані, тому таке рішення не було прийнято", – повідомив він.

І це мова лише про офіцерів. Загальна кількість заяв на звільнення, очевидно, більша. Що цікаво, станом на 2017-й рік, за інформацією Генштабу, приблизно 10% всіх контрактників відмовлялись переукладати нові контракти і звільнялись, а цього року така ж цифра стосується лише офіцерів.

При цьому, на питання про призовні ресурси Артеменко відмовився давати відповідь, чим ще більше підігрів зраду, яка почала закрадатись у голову після озвученої цифри у 10%. Тому Depo.ua вирішив розібратись у цьому питанні і з'ясувати: 10% – це багато, чи мало? Політ нормальний, чи варто починати панікувати?

Для прикладу, в Німеччині щороку з армії звільняється близько 7% військовослужбовців, але там країна не перебуває у стані війни і на кілька порядків краще забезпечує свою армію (може собі це дозволити), аніж Україна.

Серед причин звільнення контрактників ЗСУ можна виділити закон, який набув чинності у 2017-му році і який дозволяє військовослужбовцям достроково розривати контракт, укладений "до завершення особливого періоду". Власне, варто було очікувати, що отримавши таке право, багато хто захоче ним скористатись – особливо старожили. Адже бійці, підписавши такі контракти у 2014-му році, розраховували, що "особливий період" швидко закінчиться, а разом з ним закінчаться і контракти. Але, як бачимо, цей період затягнувся на роки і багато хто елементарно втомився.

Є й інші причини. Як відомо, за час війни з Росією відбулося 6 хвиль мобілізації, всі бійці з яких вже давно пішли на дембель. При цьому велика кількість добровольців перших хвиль мобілізації взагалі банально не залишилась в ЗСУ з різних причин: від тупості системи, до втоми від війни. А між тим, це досвідчені бійці, які могли б і мали б підсилити армію, у тому числі на офіцерських посадах.

Тому проблема Збройних сил України не стільки в тому, що звільняються офіцери, скільки в тому, що за чотири роки війни керівництво держави не змогло знайти достатню мотивацію для тих, хто демобілізувався, для укладення контрактів із ЗСУ. Тобто, армія втрачає найкращу частину свого потенційного резерву.

Адже зараз навіть попри солідну фінансову мотивацію з підвищенням зарплати (7000 тисяч солдат в тилу, 10 300 в АТО, 10 500 лейтенант в тилу, 15 000 в АТО і далі в порядку збільшення) багато посад в армії залишаються вільними.

Водночас, керівництво армії намагається вигадати "велосипед" з призовом так званих "піджаків" – колишніх випускників військових кафедр ВУЗів, які ніколи в армії не служили і давно мають цивільні професії "на гражданці". Про мотивацію таких людей, а точніше її майже повну відсутність, навіть говорити не хочеться – будь-який призовник буде рахувати дні до дембеля і тримати в голові свій цивільний бізнес чи роботу, замість того, щоб жити військовою службою і думати про кар'єру в армії.

Інша справа – молоді люди, які підпадають під призов на строкову військову службу. Зокрема, цієї весни на строкову військову службу призвуть 15 190 громадян України. Власне, їх заради того й призивають – щоб навчити військовій справі і сформувати кадровий резерв для подальшого поповнення дефіцитних посад. У тому числі офіцерських. Однак, все це потребує часу і є перспективою недалекого майбутнього, а проблему "тут і зараз" не вирішує.

Чисельність нашої армії згідно із Законом "Про чисельність ЗСУ" була встановлена і тримається на рівні 250 тисяч бійців. На передовій у нас за неофіційними даними стоїть 70 тисяч воїнів. Однак, станом на 2017-й рік недокомплектація офіцерським складом складала близько 4 000 військовослужбовців, яких намагається перекрити тими самими "піджаками", яким уже масово починають приходити повістки.

Ось і виходить, що сьогодні в Україні підготовку офіцерів запасу здійснює 50 вищих навчальних закладів, плюс щороку з військових факультетів і кафедр випускають близько 10 тисяч військовозобов'язаних, а укомплектувати армію офіцерами не виходить ніяк.

Наскільки призов офіцерів запасу допоможе вирішити проблему браку фахівців у зоні бойових дій – велике питання. Однак, судячи з усього, іншого способу покриття дефіциту офіцерських кадрів верховне головнокомандування не бачить.