Біла книга 2019-2020: Чому українська армія отримала менше зброї при більшому фінансуванні

В перший день осені Міністерство оборони України оприлюднило звіт за попередні два роки – так звану "Білу книгу 2019-2020".

Як відомо, інформаційний бюлетень "Біла книга" регулярно видається відповідно до Закону України "Про національну безпеку України" з метою інформування суспільства про діяльність Міністерства оборони України та Збройних сил України. У "Білій книзі" описується стан виконання заходів розвитку і забезпечення обґрунтованості рішень органів військового управління у сферах оборони і військового будівництва.

Враховуючи, що історію завжди пишуть сучасники у вигідному їм світлі, то й у "Білій книзі" зазвичай акценти розставляються так, щоб показати перевагу чинного військового керівництва держави над попередниками. Зокрема, це стосується фінансування ЗСУ.

Попри те, що цей документ має відображати ситуацію у 2019-2020 роках, укладачі не змогли утриматись, щоб не порівняти з 2018 роком, коли країною керувала команда іншого президента. З документа видно, що у 2019 році фінансування ЗСУ було більшим, аніж у 2018-му, а у 2020-му – більшим, аніж у 2019-му.

При цьому, якщо поглянути на результати виконання державного оборонного замовлення стосовно закупівлі основних зразків нового та модернізованого озброєння та військової техніки у 2018-2020 роках, то можна помітити тенденцію до зниження показників.

Те ж саме стосується і відновлення озброєння та військової техніки у 2018-2020 роках.

Нагадаємо, що фінансування ЗСУ у 2018 році було меншим, аніж у 2019-му і 2020-му роках.

Згідно з наведеними у "Білій книзі" даними, виділений Міністерству оборони фінансовий ресурс у 2020 році за функціональним призначенням був розподілений наступним чином:

- озброєння та військова техніка – 26 269,8 млн грн;

- персонал – 74 557,1 млн грн;

- інфраструктура – 6 554,0 млн грн;

- експлуатаційні витрати – 14 300,4 млн грн.

Так, протягом 2019-2020 років у Збройні сили України було поставлено понад шістдесят зразків озброєння і військової техніки (ОВТ), основними з яких є (на жаль, не вказана їх кількість):

- радіолокаційний комплекс розвідки вогневих позицій;

- некерована авіаційна ракета калібру 80-мм з різними бойовими частинами;

- автоматизована система управління авіацією та протиповітряною обороною у рухомому варіанті виконання;

- безпілотний авіаційний комплекс "Spectator-M1";

- комплекс автоматизованого управління артилерійською батареєю та дивізіоном;

- бронеавтомобіль "Барс-8";

- броньована бойова колісна машина "Козак-2М1";

- тепловізійна система нічного керування "ATRI TINDS";

- комплекс протидії безпілотним літальним апаратам EDM4S-UA;

- великокаліберна антиматеріальна гвинтівка ручного зарядження Alligator;

- стаціонарна та переносна радіостанції цифрового транкінгового зв'язку спеціального призначення;

- підривач для диверсійних засобів та інженерних боєприпасів та інше.

Крім цього, за цей же період часу було допущено до експлуатації у Збройних силах України понад сімдесят зразків ОВТ, зокрема такі:

- броньована ремонтно-евакуаційна машина "Лев";

- бронетранспортер БТР-80Т;

- прилад спостереження нічний та комбінований ТКН-1СМ (ТКН-3ВМ);

- керовані системи точного повітряного десантування вантажів MicroFly та MicroFly II;

- парашутна система Т-11, Intruder RA-360 та Hi-5;

- броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2Т-012;

- бронетранспортери 4х4 Oncilla-Б та 4х4 Oncilla-М;

- ударний безпілотний авіаційний комплекс Bayraktar TB2;

- безпілотний авіаційний комплекс Windhover;

- прилад нічного спостереження ТВНО-2УМ;

- парашутна система спеціального призначення "Сокіл-Т" та інше.

Також звертає на себе увагу, що 2020 рік став першим роком, коли Україна почала робити закупівлі через Агенцію НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency, NSPA). Це важливо, тому що самостійний вихід на міжнародні ринки дозволяє значно зекономити кошти на закупівлях та уникати більшості корупційних ризиків, які присутні при співпраці з компаніями-посередниками.

Першою закупівлею для потреб Збройних сил України стало придбання гусеничної стрічки для бойових машин піхоти БМП-1 та БМП-2. Також було придбано 7500 балістичних шоломів типу TOR-D (на фото), 1200 комплектів зимових костюмів для спеціальних підрозділів і 60 модулів для лазне-прального обслуговування.

В цілому ж видно, що попри більше фінансування, українська армія отримала менше зброї та військової техніки, аніж у попередні роки. Очевидно, акценти змістилися і гроші пішли на інші потреби. З іншого боку, в цій же "Білій книзі" наголошується, що укомплектованість озброєнням та військовою технікою військових підрозділів, які беруть участь в ООС на території Донецької та Луганської областей, становить наразі 100%.