Безпілотник-спостерігач: Як українська армія опановує технології майбутнього

Збройні сили України на ряду з Держприкордонслужбою вже зараз використовують у своїй роботі зброю та техніку, яка ще кілька років тому здавалась технологіями майбутнього

Безпілотник-спостерігач: Як українська а…

Так, нещодавно відбулася перша поставка у ЗСУ модернізованого розвідувального безпілотного комплексу Spectator-M1.  Апарат створено ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, що входить до складу Державного Концерну "Укроборонпром", на замовлення Міноборони.

Ні для кого не секрет, що безпілотні літальні апарати (вони ж БПЛА, вони ж безпілотники, вони ж дрони) від самого початку бойових дій на Донбасі почали відігравати надзвичайно важливу роль – мало яка розвідка обходиться без них. Причому, це стосується як безпосередньо бойових дій, так і патрулювання лінії розмежування під час "режимів тиші", або й навіть державного кордону.

Depo.ua раніше писав про вітчизняні розробки реактивних БПЛА, дронів-камікадзе і невловимих безпілотників-шпигунів.

Читайте також: Що за новий український дрон-камікадзе буде "кошмарити" Росію.

Читайте також: Безпілотник-шпигун: Яку зброю майбутнього розробили в Україні.

При цьому вже кілька років український оборонпром постачає для армії та прикордонників новітні безпілотники, "нафаршировані" найсучаснішим обладнанням.

Перший дрон "Spectator-M" є новою версією БпАК-МП-1 "Spectator", маючи кращі експлуатаційні характеристики, більшу вантажопідйомність та дальність польоту. У новій, модифікованій версії вже наступної моделі посилили переваги попередніх моделей. Розробники заявляють про "відмінну аеродинаміку, малопомітність, захищеність від систем радіоелектронної боротьби". 

Один такий БпАК (безпілотний авіаційний комплекс) складається з наземної станції керування і трьох безпілотних літальних апаратів. Максимальна висота польоту становить 2 км. Вони здатні розвивати швидкість до 120 км/год і безперервно знаходитись у польоті до 2-х годин.

Наземна станція забезпечує прийом і передачу сигналів на безпілотник на відстані до 30 км. При цьому командно-телеметричний канал передає інформацію про положення, параметри польоту і координати цілей, а також забезпечує програмування системи автоматичного керуванням безпілотником. Канал радіо-керування контролює дрон при подавленні системи супутникової навігації та керування цільовим навантаженням, а канал передачі відеосигналу передає зображення з цільового навантаження на наземну станцію керування.

Електрична силова установка літального апарату має низький рівень шуму, що робить ці дрони майже непомітними, а оптимальне співвідношення ваги корисного навантаження на одиницю маси надає йому високі аеродинамічні характеристики.

Плюс вони оснащені сучасними відео та тепловізійними камерами, що дають змогу відслідковувати ділянку до 50 кілометрів на висоті до 2 тисяч метрів.  Жоден наземний чи надводний об'єкт від такого не сховається.

В цілому ж дрони "Spectator-М1" здатні розвідувати та моніторити водні й лісові масиви, нафто- і газопроводи, державний кордон, здійснювати аерофотозйомку та задіюватись у пошуково-рятувальних операціях. Не кажучи вже про те, що за їх допомогою можна коригувати вогонь артилерії.

Додатково пристрій можна оснастити камерою денного/нічного бачення із 10-кратним зумом, тепловізійною і мультиспектральною камерами, фотокамерою високої роздільної здатності, датчиком радіаційного фону та іншим обладнанням.

Також перевагами безпілотника "Spectator-М1" є те, що його можна легко транспортувати хоч у рюкзаку (оптимальний розмір в складеному стані 1300х400х200 мм), всього за 2 хвилини його можна з розібраного стану підготувати до запуску і він не потребує спеціальних вимог до стартової площадки та додаткових пристроїв для зльоту – може стартувати навіть з руки.

Взагалі, "Spectator" – це досить молода розробка вітчизняного оборонпрому. Перша пробна партія цих безпілотних авіаційних комплексів надійшла у розпорядження військових лише в січні 2016-го року. А вже в січні 2017-го очільник ВАТ "Меридіан" ім. С. П. Корольова В'ячеслав Проценко заявив про готовність розпочати серійне виробництво БпАК у кількості понад 100 одиниць на рік.

Спочатку вони надійшли у розпорядження Держприкордонслужби, де з липня 2017-го використовуються для моніторингу кордону з Угорщиною, а з квітня 2018-го – для моніторингу адміністративної межі з тимчасово окупованим Кримом.

Заходи повітряного моніторингу державного кордону та контрольованих прикордонних районів здійснювали зовнішні екіпажі БпАК Донецького, Львівського, Мукачівського, Подільського, Луцького, Херсонського прикордонних загонів, 10-го мобільного прикордонного загону "Дозор" та Навчального центру ДПСУ.

У 2019-му році розпочалися випробування "Spectator-М1", рік тому модель прийнято на озброєння ЗСУ. І от, наразі бійці отримали вже модернізовану версію. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"