ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Безпілотник-спостерігач: Як українська армія опановує технології майбутнього

Збройні сили України на ряду з Держприкордонслужбою вже зараз використовують у своїй роботі зброю та техніку, яка ще кілька років тому здавалась технологіями майбутнього

Depo.Війна
19 квітня 2018 11:00
ФОТО: depo.ua

Ні для кого не секрет, що безпілотні літальні апарати (вони ж БПЛА, вони ж безпілотники, вони ж дрони) від самого початку бойових дій на Донбасі почали відігравати надзвичайно важливу роль – мало яка розвідка обходиться без них. Причому, це стосується як безпосередньо бойових дій, так і патрулювання лінії розмежування під час "режимів тиші", або й навіть державного кордону.

Depo.ua раніше писав про вітчизняні розробки реактивних БПЛА, дронів-камікадзе і невловимих безпілотників-шпигунів.

Читайте також: Реактивний безпілотник: Чи допоможе українська розробка в АТО.

Читайте також: Що за новий український дрон-камікадзе буде "кошмарити" Росію.

Читайте також: Безпілотник-шпигун: Яку зброю майбутнього розробили в Україні.

Однак, все це – прототипи, які лише незабаром надійдуть у серійне виробництво. Разом з тим, український оборонпром вже не перший рік постачає для армії та прикордонників новітні безпілотники, "нафаршировані" найсучаснішим обладнанням.

Мова йде про безпілотник "Spectator-M", який був розроблений у тісний співпраці між НТУ "КПІ ім. І. Сікорського" та "Меридіан" ім. С. Корольова", що входить до складу "Укроборонпрому".

Взагалі, "Spectator-M" є новою версією БпАК-МП-1 "Spectator", маючи кращі експлуатаційні характеристики, більшу вантажопідйомність та дальність польоту.

Один такий БпАК (безпілотний авіаційний комплекс) складається з наземної станції керування і трьох безпілотних літальних апаратів. Максимальна висота польоту становить 2 км. Вони здатні розвивати швидкість до 120 км/год і безперервно знаходитись у польоті до 2-х годин.

Наземна станція забезпечує прийом і передачу сигналів на безпілотник на відстані до 30 км. При цьому командно-телеметричний канал передає інформацію про положення, параметри польоту і координати цілей, а також забезпечує програмування системи автоматичного керуванням безпілотником. Канал радіо-керування контролює дрон при подавленні системи супутникової навігації та керування цільовим навантаженням, а канал передачі відеосигналу передає зображення з цільового навантаження на наземну станцію керування.

Електрична силова установка літального апарату має низький рівень шуму, що робить ці дрони майже непомітними, а оптимальне співвідношення ваги корисного навантаження на одиницю маси надає йому високі аеродинамічні характеристики.

Плюс вони оснащені сучасними відео та тепловізійними камерами, що дають змогу відслідковувати ділянку до 50 кілометрів на висоті до 2 тисяч метрів. Як це виглядає – можна бачити на відео:

Як бачимо – жоден наземний чи надводний об'єкт від нього не сховається.

В цілому ж дрони "Spectator-М" здатні розвідувати та моніторити водні й лісові масиви, нафто- і газопроводи, державний кордон, здійснювати аерофотозйомку та задіюватись у пошуково-рятувальних операціях. Не кажучи вже про те, що за їх допомогою можна коригувати вогонь артилерії.

Додатково пристрій можна оснастити камерою денного/нічного бачення із 10-кратним зумом, тепловізійною і мультиспектральною камерами, фотокамерою високої роздільної здатності, датчиком радіаційного фону та іншим обладнанням.

Також перевагами безпілотника "Spectator-М" є те, що його можна легко транспортувати хоч у рюкзаку (оптимальний розмір в складеному стані 1300х400х200 мм), всього за 2 хвилини його можна з розібраного стану підготувати до запуску і він не потребує спеціальних вимог до стартової площадки та додаткових пристроїв для зльоту – може стартувати навіть з руки.

Взагалі, "Spectator" – це досить молода розробка вітчизняного оборонпрому. Перша пробна партія цих безпілотних авіаційних комплексів надійшла у розпорядження військових лише в січні 2016-го року. А вже в січні 2017-го очільник ВАТ "Меридіан" ім. С. П. Корольова В'ячеслав Проценко заявив про готовність розпочати серійне виробництво БпАК у кількості понад 100 одиниць на рік.

Спочатку вони надійшли у розпорядження Держприкордонслужби, де з липня 2017-го використовуються для моніторингу кордону з Угорщиною, а з квітня 2018-го – для моніторингу адміністративної межі з тимчасово окупованим Кримом.

Зараз заходи повітряного моніторингу державного кордону та контрольованих прикордонних районів здійснюють зовнішні екіпажі БпАК Донецького, Львівського, Мукачівського, Подільського, Луцького, Херсонського прикордонних загонів, 10-го мобільного прикордонного загону "Дозор" та Навчального центру ДПСУ.

Зрештою, наказом міністра оборони України № 644 від 05.12.2017 р., безпілотні авіаційні комплекси БПАК-МП-1/003 "Spectator-M" було допущено до експлуатації у Збройних силах України на особливий період. Далі черга за дронами-камікадзе?

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна