База ВМС у Бердянську: Що Україна готує на Азовському морі

До ситуації в Азовському морі із російською блокадою кораблів, які йдуть у порти Маріуполя та Бердянська, а також пливуть із них, буде прикута особлива увага в наступні роки.

Вчора Урядовий портал повідомив, що до кінця 2018-го року на Азовському морі мають створити військово-морську базу ВМС ЗСУ.

Мова тут про Азовську військово-морську базу, яку почали будувати на території колишнього професійно-технічного училища наприкінці 2016 року. Планується, що вона має включати 1-2 дивізіони броньованих артилерійських катерів й підрозділи берегової артилерії. Вже сьогодні в передмісті Бердянська базується 501-й батальйон морської піхоти. До цього варто додати, що станом на 11 вересня в Азовське море перекинули два нових катери "Гюрза-М" Р-177 "Кременчук" і Р-178 "Лубни". До них додасться спущений на воду перший десантно-штурмовий катер "Кентавр".

За певний час угруповання можуть підсилити два американських "Айленди", які щоправда також припливуть без зброї і потрібно буде думати над морською версією "Бар'єра" чи про "Нептун".

Також Генштаб посилив на Азовському узбережжі угрупування Збройних Сил України, в тому числі Сухопутних військ. Але росіяни продовжують створювати провокації навіть силами прикордонних катерів, які маневрують поруч з нашими хлопцями з Морської охорони.

Depo.ua вже неодноразово писав, що Росія в Азовському морі представлена прикордонними частинами ФСБ і військово-морськими силами Чорноморського флоту загальною кількістю близько 40 одиниць корабельно-катерного флоту. Нам протиставити практично нічого. Після анексії Криму ми втратили близько 80% всього флоту.

Україна мала раніше два ракетних дивізіони, ракетні катери зі старими П-15М "Терміт", але все одно можна було протидіяти росіянам. Серед тих кораблів, які Росія повернула Україні в 2014 році – ракетний катер "Прилуки", але він без ракет. Зараз думають встановити на нього нову розробку - українську крилату ракету "Нептун". Та на все це потрібен час.

Як нещодавно розповідав Петро Порошенко в інтерв'ю Washington Post, Росія хоче анексувати Азовське море так само, як і Крим. На це Україна відповідає підсиленням військового угруповання, а також позовами в міжнародні суди. Правда, юридично важко щось довести в умовах дії договору з РФ про співробітництво в Азовському морі, але це вже справи юристів.

Нас цікавить українська стратегія щодо Азова.

Варто нагадати, що випадки із затриманням кораблів, які слідують в українські порти, інформація з'являлася ще в квітні. Ескалація відбулася після того, як наші прикордонники затримали риболовецьке судно "Норд", яке йшло під російським прапором з Криму. А після відкриття Керченського мосту в травні Росія, посилаючись на заходи безпеки, розпочала перевірки кораблів, які йдуть в Азовське море. Щоправда, перевіряють здебільшого судна, котрі йдуть в Україну та виходять з портів Маріуполя і Бердянська. Простоювати кораблі, зокрема з продукцією металургії, можуть по кілька днів. За словами Порошенка, металургія з Маріуполя приносить 25% від сукупного прибутку від нашого експорту. І це удар по економіці. Загалом Україна щомісяця втрачає 100 млн гривень через дії Росії. Кремль знайшов спосіб підривати нашу економіку. Але що робить Україна?

Сьогодні в нас вересень місяць. І тільки зараз почалися хоча б якісь тілорухи в Азові.

І хоча "порохобот" та радник Міністра оборони Юрій Бірюков назвав доставку двох артилерійських бронекатерів "Гюрза-М" в Азовське море великою перемогою, українське військове керівництво є в чому звинуватити. Бо ми втратили вплив в Азовському морі.

Катери "Гюрза-М" чомусь пафосно приймалися в склад ВМСУ в Одесі. Хоча за характеристиками більше підходять саме для Азова.

Втім, а чи могли вони щось змінити? Навіть якщо б перші "Гюрза-М" перекинули в Азов у травні, ми навряд чи б пішли на збройний конфлікт. І характеристики цих катерів не дозволяють нам змагатися із силами кораблів ЧФ РФ, які перекинули в Азов. Про 40 російських бойових катерів в морі ми вже писали. Серед них є навіть два малих ракетних кораблі.

У росіян також проходить випробування малий ракетно-артилерійський корабель ближньої морської зони проекту 21631 "Буян-М", ще три таких будуються, а заплановано всього шість. Вони є носіями ракет "Калібр". І, що важливо, мають осадку 2,6 м, що дозволяє їм діяти в Азовському морі.

Сьогоднішня реакція України може свідчити виключно про справжній стан нашого флоту за нової стратегії "москітного". Станом на травень із 6 збудованих "Гюрза-М" у строю було тільки два - "Аккерман" та "Бердянськ". Інші чотири - "Вишгород", "Кременчук", "Лубни" та "Нікополь" - у склад ВМСУ увійшли в липні. З ракетного озброєння вони мають тільки морську версію протитанкового комплексу "Бар'єр". Не виключено, що весною озброєння ще "доточували".

Безперечно, в 2019-му році нам обіцяють перший катер проекту "Лань", який з ракетою "Нептун" стане серйозним аргументом. От тільки і "Нептуни" невідомо коли будуть прийняті на озброєння - зараз тривають випробування. За кращих обставин встановити перші "Нептуни" на береговій лінії можна було б в 2019-му році. Їхнє базування можливе, як берегове, так і морське з повітряним. Дальність польоту ракет становить 260 км.

Нинішні дії українського командування направлені на захист Маріуполя, Бердянська і узбережжя Азовського моря. Зрозуміло, що на воді поки що нам протиставити росіянам у військовому плані немає чого. І реакція військових, хоч і повільна, але вже в певній мірі гарантує, що Кремль не сунеться на узбережжя.

Але і без цього Москва б'є по нашій економіці. Все більше здається, що вирішення Азовської проблеми лежить не у військовій площині. І больові російські точки потрібно шукати у залишках їхнього бізнесу, який все ще працює в Україні. Можливо, навіть у російських шістках, котрі впливають на нашу політику.