Азовська війна. Що робити Україні з російською агресією в Азовському морі

Відчуваючи власну безкарність, Росія починає буквально "вилазити на голову" в Азовському морі

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Азовська війна. Що робити Україні з росі…

Сказати, що Росія останнім часом знахабніла у Азовському морі – не сказати нічого. Ще з кінця квітня російські прикордонники систематично зупиняють для перевірки кораблі, які вважають за потрібне – незалежно від того, під чиїм прапором ті ходять і в якій частині моря їх знаходять. Наприклад, останнє затримання українських рибалок росіянами взагалі відбулося у безпосередній близькості до Бердянська.

Але найбільше розголосу набула затримка у вівторок, 22 травня, двох вантажних кораблів – "Саузерн Бріз" (Хорватія) і "Ерен Сі" (Туреччина), які прямували з українського порту Маріуполь. Обурення освідомленої громадськості викликає той факт, що затримані вони були на траверзі Бердянська, тобто – у так званих прибережних українських водах.

"Незважаючи на всю інформаційну хвилю, немає навіть якоїсь ноти або заяви МЗС, або головнокомандувача", – зазначив у Facebook український журналіст Андрій Клименко.

Менше з тим, коментар офіційної особи все ж з'явився, хоч і пройшов майже непоміченим. Ще 21 травня представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін в інтерв'ю "ВВС Україна" розповів, що Росія обмежила судноплавство для українських суден в Азовському морі до 23 травня через проведення бойових стрільб.

Він повідомив, що відповідні служби Росії застосували стандартний в таких ситуаціях механізм: згідно міжнародної автоматизованої системи оповіщення NAVAREA. Саме через неї повідомляються координати в морі, куди судам заходити забороняється з міркувань безпеки.

Також представник президента заявив, що Росія користується неоднозначністю статусу Азовського моря і діє відповідно до раніше укладених міждержавних угод між Україною і Росією.

Крім цього відомо, що 22 травня перший заступник постійного представника президента України в АРК Ізет Гданов та співробітники служб міжнародних зв'язків та правового аналізу Представництва взяли участь у нараді щодо вирішення питань, пов'язаних з протиправними діями Росії, які негативно впливають на транспортний сектор України.

Щоправда, за результатами наради було вирішено лише створити робочу групу за участі Представництва з питань безпеки судноплавства в Азовському та Чорному морях та Керченській протоці, та розгляду питання щодо подальшої дії угод між Україною та Росією в сфері морського господарства та рибальства.

А вже 23 травня представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін в ефірі програми "Питання національної безпеки" на ТРК Чорноморська заявив, що справи набагато серйозніші, аніж здавались до цього.

"Це не просто стрільби та навчання. Такого на Азовському морі не було з 1991-го року. Ми маємо факт цинічної демонстративної ескалації російської агресії, яка зв'язує між собою Крим та Донбас не лише юридично, але й географічно. Я не можу казати деталі про те, що відбувається на Азові, але це не фейкові заяви, вони реально супроводжуються діями мілітарного характеру з боку російської збройної машини", – сказав Бабін.

Бабін звернув увагу на те, що дії Росії зумовлені зокрема угодою 1993-го року, за якою її судна мають право знаходитись у будь-якій точці Азовського моря, включно з затокою Сиваш. Також, за його словами, згідно діючих двосторонніх договорів Україна досі продовжує укладати з Росією щорічні угоди щодо квот вилову риби в Азовському морі. Зокрема, сумнозвісний "Норд" – це як раз судно юридичної особи, яка отримала цю квоту від Росії незаконно.

Давайте пригадаємо, що 25 березня поточного року корабель морської охорони українських прикордонників затримав в Азовському морі риболовецьке судно-порушник "Норд" під прапором Російської Федерації. У ході перевірки було встановлено, що воно зареєстроване в окупованому Росією Криму. Згодом український суд заарештував дане судно і його капітана.

Такого нахабства Росія, очевидно, пробачити не змогла. Після затримання українськими прикордонниками судна "Норд" на Росії заявили, що готові за допомогою сил Чорноморського флоту та морської авіації забезпечити судноплавство в Чорному та Азовському морях. Судячи з усього, всі ось ці затримання іноземних судів, які прямують в або з українських портів є нічим іншим, як демонстрацією світові і Україні того, хто "в домі хазяїн".

Читайте також: Азовська війна: Навіщо російські спецслужби підбурюють бердянців до бунту.

Взагалі, історія стосунків між Україною і Росією в Азовському морі стара, як світ. Майже всю дорогу, з моменту здобуття незалежності, Україна пропонувала чітко розділити Азовське море і Керченську протоку, щоб кожна з держав мала свою, юридично оформлену зону відповідальності.

Однак на це не погоджувалась Росія, яка наполягала на тому, що Азовське море – це "внутрішні води, які знаходяться в користуванні обох країн". Тобто, що обидві країни мають право вільно вести будь-яку діяльність по всій акваторії моря. Власне, саме такий стан речей і було узаконено у 2003-му році двостороннім договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який зберігає чинність донині.

Тому станом на сьогодні як Росія, так і Україна цілком законно можуть проводити у Азовському морі військові навчання, за умови попередження про них іншої сторони. Зі слів Бориса Бабіна очевидно, що Росія попередила Україну про свої військові стрільби з чіткою вказівкою дат – до 23 травня 2018-го року.

Отож, як би нам це не подобалось, а дії росіян з затримки іноземних судів в районі своїх військових навчань в даному випадку не порушують міжнародного законодавства. Для того, щоб завадити Росії вільно плавати Азовським морем, потрібно внести зміни до відповідних двосторонніх договорів.

Взагалі, відносини у Азовському морі можуть мати всього три правових форми. Перша – спільне користування Україною і Росією, що має місце зараз. Друга – поділ акваторії моря між двома країнами з наданням лінії поділу статусу державного кордону з усіма наслідками. І третя – визначення 12-мильної зони вздовж узбережжя кожної з країн, як її власності, з автоматичним наданням решти акваторії моря статусу нейтральних вод.

Що другий, що третій варіант – не влаштовують Росію. За другим варіантом Росія отримає лише 40% акваторії Азовського моря (якщо ділити з урахуванням того, що Крим – це Україна), до того ж в українській частині буде більша глибина, а відповідно і більше риби та інших морських ресурсів. За третім варіантом у Азовське море, як у нейтральні води, зможуть на законних підставах заходити кораблі НАТО.

Власне, тому Росія й саботувала всю дорогу переговори щодо поділу акваторії Азовського моря, нав'язавши Україні під час першого прем'єрства Віктора Януковича двосторонній договір про спільне користування морем. Адже при спільному користуванні будь-чого перевагу отримує той, хто сильніший.

Але найгірше те, що у даній ситуації все, що може зробити Україна – це в односторонньому порядку розірвати договір 2003-го року і визначити 12-мильну смугу своєю територією. Але за умови фактичного контролю Росією Криму і, відповідно, Керченської протоки, це призведе до того, що формально нейтральні води Азовського моря за межею цієї 12-мильної смуги фактично перейдуть у власність Росії.

Що у такій ситуації робити Україні? Будапештський меморандум мав навчити, що у стосунках з Росією покладатись на міжнародні договори – марна справа. Щоб почуватися у безпеці, необхідно невідкладно та негайно посилювати потенціал морської охорони та військово-морських сил України.

Простіше кажучи – потрібно негайно озброюватись самим і по можливості підтягувати у Чорне море для бойового чергування кораблі військових союзників. Інших механізмів забезпечення безпеки прибережних регіонів та захисту економічних інтересів України на морі станом на сьогодні просто не існує.

Читайте також: Проект "Тінь": Які рóботи скоро охоронятимуть державний кордон з моря.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme