Страх Путіна: Коли на Азов запросять кораблі НАТО

Фото – US Naval Institute

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію довкола російської агресії в Керченській протоці.

Як відомо, 25 листопада кораблі Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у складі двох малих броньованих артилерійських катерів "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдового буксиру "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря і під час проходження через Керченську протоку були відкрито атаковані військовими кораблями Російської Федерації, після чого захоплені у полон росіянами.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі.

До речі, РНБО нещодавно попереджала, що Росія наполегливо готується до застосування військової сили проти України, а верховний головнокомандувач і президент України Петро Порошенко переконував, що Україна готується до відбиття російської агресії в Азовському морі. Однак, коли ця сама агресія відбулася, стало зрозуміло, що самотужки Україна проти тої військової сили, яку накопичила Росія в Чорному та Азовському морях, нічого співвимірного протиставити не може.

А між тим, Росія чітко дала зрозуміти: вона вважає Керченську протоку своїми внутрішніми водами і більше не пускатиме через неї українські кораблі в Азовське море. Для України така ситуація не може бути прийнятною, тому що великі морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично стають відрізаними від решти світу. Тому нам знову нічого іншого не залишається, окрім як сподіватись на зовнішню підтримку.

Читайте також: Війна на морі: Як Росія посилюється на Азові.

Під зовнішньою підтримкою мається на увазі не резолюції, декларації, та висловлена глибока стурбованість, а реальні практичні дії, насамперед військового або військово-політичного характеру. Адже по суті, актом агресії в Керченській протоці Путін вже дав зрозуміти, що він "мав на увазі" всі декларативні рішення міжнародних організацій, зокрема резолюцію Європарламенту, яка засуджує надмірні дії Російської Федерації в Азовському морі.

Тому Depo.ua пропонує разом подумати: яких конкретних заходів може вжити цивілізований світ, щоб змусити агресора (Росію) до миру.

З огляду на те, що агресор розуміє лише мову сили, логічно було б розмістити в Азовському морі кораблі військові НАТО, або будь-якої країни-члена Альянсу в індивідуальному порядку. Наприклад, для спільних військових навчань. Це однозначно змусило б Росію поводити себе стриманіше, однак реалізація такого сценарію досить складна, хоч і цілком реальна, не в останню чергу завдяки самій Росії.

Майже всю дорогу, з моменту здобуття незалежності, Україна пропонувала чітко розділити Азовське море і Керченську протоку, щоб кожна з держав мала свою, юридично оформлену зону відповідальності. Однак на це не погоджувалась Росія, яка наполягала на тому, що Азовське море – це "внутрішні води, які знаходяться в користуванні обох країн". Тобто, що обидві країни мають право вільно вести будь-яку діяльність по всій акваторії моря.

Власне, саме такий стан речей і було узаконено у 2003-му році двостороннім Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який зберігає чинність донині і за яким як Росія, так і Україна цілком законно можуть проводити у Азовському морі військові навчання, за умови попередження про них іншої сторони. І тут криється дуже важливий нюанс: саме попередження, а не погодження.

Щоправда, в цій угоді є пункт, за який Росія може вхопитись і протестувати проти такого розвитку подій. Мова йде про пункт 3 статті 2, який говорить, що "військові кораблі або інші державні судна третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях, можуть заходити в Азовське море та проходити Керченською протокою, якщо вони прямують з візитом чи діловим заходженням до порту однієї із сторін на її запрошення або дозвіл, погоджений з іншою стороною".

Але якщо зробити акцент на слові "або", то даний пункт можна трактувати так, що Україні для того, щоб побачити у своєму порту військовий корабель НАТО, потрібно АБО надати цьому кораблю своє запрошення, АБО отримати дозвіл Росії.

Звісно, Росія таке трактування буде оспорювати і протестувати, однак чи наважиться вона стріляти по кораблях НАТО, які посилаючись на даний Договір і запрошення з боку України, спробують пройти Керченською протокою в Азовське море? Дуже сумнівно.

Що стосується безпосередньо військових навчань в Азовському морі, то в цьому випадку достатньо буде лише попередити Росію за стандартним в таких ситуаціях механізмом: через міжнародну автоматизовану систему оповіщення NAVAREA повідомити координати в морі, куди її судам заходити забороняється з міркувань безпеки. А згідно вже згаданого Договору від 2003-го року, проводити такі навчання Україна може в будь-якій точці Азовського моря.

Також цікаво було б подивитися на реакцію Росії, якщо кораблі НАТО увійдуть в 12-мильну прибережну зону Криму, яку в НАТО, як і в усьому цивілізованому світі, визнають територією України, тому відповідний дозвіл можуть отримати від України.

Звісно, ці варіанти і складні, і ризиковані, тому більш ймовірним бачиться старий перевірений метод. Мова йде про потужний військовий корабель ВМС США чи іншої країни НАТО, озброєний ракетами дальнього радіусу дії, який може увійти в Чорне море "з метою недопущення ескалації конфлікту" і стати на якір десь у нейтральних водах.

Власне, подібний трюк американці вже виконували – 7 березня 2014-го року це зробив авіаносець "Джордж Буш" і тоді це дещо втихомирило агресора. Аналогічні дії США змусили Росію вгамуватися і в серпні 2008-го року, коли та здійснювала агресію проти Грузії.

До речі, за дивним збігом обставин, початок активності росіян в Азовському морі влітку цього року співпав у часі з виходом з Чорного моря ракетних есмінців ВМС США – USS Carney DDG-64 і USS Ross DDG 71, які брали участь в ракетних ударах по Сирії.

На жаль, як би гірко не було це усвідомлювати, та станом на сьогодні захистити Україну з моря можуть лише військові союзники шляхом відповідного тиску на Росію. І якщо цього тиску не буде, то слідом за Керченською протокою ми можемо втратити й Азовське море.

До речі, в НАТО вже офіційно відреагували на ситуацію і закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і забезпечити свободу судноплавства. В Альянсі наголосили, що "немає ніяких підстав для застосування Росією військової сили проти українських кораблів і військово-морського флоту" і підтвердили, що "продовжать надавати практичну підтримку Києву".

Однак, поки що це всього лиш чергова заява. Побачимо, чи послідують за нею практичні дії.