Військові і соцмережі: Як з цим можуть розібратися у Зеленського

Чинна українська влада хоч і прийшла на хвилі діджиталізації, та, чомусь, намагається цю саму діджиталізацію усіляко обмежити. Зокрема – в армії

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Військові і соцмережі: Як з цим можуть р…
Фото - 24 Канал

Тиждень тому ми писали про покарання, якого зазнав майор з відділу інформаційної протидії оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Ковальов. Нагадаємо, що йому за фактом допису в соціальній мережі Facebook оголосили "сувору догану".

Читайте також: Свобода слова і статут ЗСУ: Чи мав право майор Ковальов називати президента "лошарою".

Та, судячи з усього, покаранням окремо взятого майора командування ЗСУ не обмежиться. Принаймні, є підстави так думати. Буквально вчора майор Ковальов опублікував черговий скандальний пост і виклав фрагмент документу, який, за його словами, на вимогу Офісу президента розробило Міністерство оборони. В ньому йдеться про те, що в Збройних силах України "недостатньо унормоване питання користування військовослужбовцями соцмереж".

При цьому, згідно оприлюдненого документу, унормування має здійснюватися шляхом внесення "змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" шляхом обмеження прав військовослужбовців використовувати соціальні мережі з урахуванням досвіду врегулювання зазначеного питання у ЗС провідних держав-партнерів".

Власне, давайте цей самий досвід "провідних держав-партнерів" промоніторимо і побачимо – чого варто очікувати і боятися нашим військовослужбовцям.

США

Соцмережі виникли в США, тому й не дивно, що саме збройні сили цієї країни перебувають попереду усієї планети в питанні врегулювання їх використання військовими.

В США цей процес почався ще у далекому 2007 році і перші інструкції Пентагону щодо соцмереж носили переважно обмежувальний характер – звертатися до зовнішніх інтернет-ресурсів в службовий час зі службових машин просто заборонялося. Однак у лютому 2010 року була випущена кардинально нова версія мережевої політики Міноборони США, яка офіційно дозволяла користуватися "інтернет-ресурсами, які не підконтрольні міністерству оборони", включаючи соцмережі. Але з цілою низкою обмежень і застережень, з суворим покаранням за їх порушення.

Зокрема, навесні 2010 року один з морпіхів отримав посадове стягнення і згодом був звільнений за критичний пост на адресу президента Барака Обами.

Перше велике зведення правил армія США опублікувала в січні 2011 року і для кожного роду військ він був різний (власне, командування кожного роду військ саме розробляло ці правила).

Що цікаво, у США згадані обмеження подаються під соусом кібербезпеки і запобігання ризиків особистої безпеки військовослужбовця.

Велика Британія

У січні 2009 року в Великій Британії ввели в дію наказ Міноборони "Про контакти з пресою і відкриті комунікації". Одразу ж в ЗМІ просочилися відомості про те, що військовим згідно цього наказу блокують доступ до соцмереж (насамперед, Facebook), а військовослужбовці в Афганістані іноді позбавлені навіть можливості користуватися Skype.

Скандал призвів до того, що Міноборони підтвердило права військових на соцмережі, однак анонсувало деякі обмеження, обґрунтувавши їх війною з тероризмом. Надалі інструкції були переписані, але все одно зберегли характер "обов'язкових рекомендацій", переданих на розсуд командного складу і спрямованих головним чином на обмеження витоків інформації з зон операцій на Близькому Сході.

Наприклад, в квітні 2016 року в британській пресі повідомляли, що морякам жорстко забороняють критикувати у соцмережах побутові умови, зокрема, якість їжі.

Німеччина

Німецькі військові запровадили "Рекомендації щодо безпечного використання соціальних мереж" у травні 2012 року.

Основний зміст цього документу полягає у тому, що є приватне життя військовослужбовця, яке можна відображати у соцмережах, а от службові питання слід тримати подалі від інтернету.

В усьому іншому німці зберегли собі цим документом повну свободу для індивідуального підходу, чітко вказавши на необхідність збереження конфіденційності в частині чутливої ​​інформації (без уточнення якої саме, коли саме і як саме).

Франція

Перший документ на цю тему в міністерстві оборони з'явився в 2012 році і мав назву "Належне використання соціальних мереж". В 2016-му вийшло друге видання з правками, обумовленими новими технологічними можливостями.

Цей документ призначений не тільки для самих військових, а й для членів їх сімей. У документі є перелік кримінальних статей за розголошення державної та службової таємниці, але все ж основний упор зроблено на забезпечення особистої безпеки військових та їхніх родичів.

При цьому французьке командування моніторить необережне розміщення чутливої інформації. Більше того – французькі держструктури активно фінансують розробки засобів моніторингу та глибокого аналізу даних, що розміщуються у соцмережах.

Ізраїль

В Армії оборони Ізраїлю хоч і наголошують постійно, що не ставлять собі завданням обмежувати користування соцмережами, однак також запровадили низку "рекомендацій" на цю тему.

Так в 2013 році був підготовлений ряд інструкцій, які представляють щось на зразок "кодексу етики поведінки в соцмережах". Навесні 2017 року ці документи були оновлені у зв'язку з новими можливостями ґаджетів.

У них, зокрема, передбачена повна заборона на соцмережі для підрозділів і установ з високим рівнем секретності. Для офіцерів розвідки і пілотів ВПС соцмережі дозволили, але заборонили згадувати, що вони військовослужбовці і розміщувати свої фотографії в формі.

Фактів репресій військовослужбовців за пости у соцмережах в ізраїльській армії наразі зафіксовано не було.

Отож, як бачимо, передовий досвід країн-партнерів дуже різний: від репресивного в США та Великій Британії, до ручного в Німеччині та лояльного в Ізраїлі. Тому в Україні виконавці згаданого на початку статті розпорядження зможуть написати будь-які обмеження, зіславшись на чийсь досвід.

А якщо досвіду згаданих країн буде мало, то є ще Китай і Росія, де користування соцмережами в армії взагалі суворо заборонене під страхом кримінальної відповідальності. Щоправда, це не країни-партнери, а Росія навіть країна-ворог. Та кого це коли стримувало у подібних випадках?

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme