61 ОПЄБр під Білорусь: Що ми знаємо про першу українську єгерську бригаду

Нові часи диктують нові вимоги, у тому числі й до формування військових частин та з'єднань
 

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
61 ОПЄБр під Білорусь: Що ми знаємо про…
Фото - Азов

Нещодавно у складі Збройних сил України з'явилась нова і досить екзотична бригада – 61-ша окрема піхотна єгерська бригада (61 ОПЄБр). Це з'єднання сухопутних військ ЗСУ, яке призначене для ведення бойових дій у лісовій та болотистій місцевості.

 

Бригада була створена лише 25 квітня 2019 року спільною директивою Міноборони та Генштабу ЗСУ з головною метою посилення оборони України на північному кордоні. Хоча, сама бригада, як військова одиниця, існувала й раніше – з 2015 року, коли її створили, як 61-шу окрему мотопіхотну бригаду у складі Корпусу резерву. Наприкінці травня 2017 року вона навіть брала участь у військових навчаннях на Гончарівському полігоні у Чернігівській області, але не більше того.

 

Про новостворену бригаду відомо, що вона базується у місті Чернігів і відноситься до механізованих сухопутних військ ЗСУ оперативного командування "Північ". Вже згаданою директивою від 25 квітня вона була переведена з Корпусу резерву до бойового складу.

 

Відомо, що дана бригада комплектуватиметься лише військовослужбовцями контрактної служби, із досвідом бойових дій або цивільною діяльністю, спорідненою зі специфікою бригади: мисливці, єгері, співробітники лісових господарств тощо. При цьому, пріоритет надаватиметься військовослужбовцям Сил Спеціальних операцій (ССО) та військової розвідки. Тобто планується, що це буде своєрідний лісовий спецназ.

 

Необхідність створення єгерської бригади продиктована вимогами часу. Як відомо, на півночі Україна межує з Білоруссю, спільний кордон з якою простягається на 1084 кілометри переважно лісової та болотистої місцевості. І хоч сама по собі Білорусь жодних загроз Україні не несе, однак вона дозволяє (добровільно, чи під тиском – не важливо) російським військам почуватися на своїй території, наче вдома.

 

Неможливо не помітити, як останнім часом президент Росії Володимир Путін тисне на президента Білорусі Олександра Лукашенка з метою прискорення політичної анексії "братньої республіки". Про плани Путіна поглинути Білорусь відкрито говорять уже не перший рік, однак останнім часом президент Росії помітно активізувався у цьому напрямку – весь 2018 рік представники Мінська і Москви за ініціативою Кремля обговорювали створення так званої Союзної держави, введення однієї валюти і навіть запровадження єдиної державної мови.

 

Не варто також забувати й про непереборне бажання Володимира Путіна розмістити свої війська на території Білорусі. Про те, що частина регулярних військ Російської Федерації залишилася на території Білорусі ще після спільних військових навчань "Захід-2017", говорили неодноразово, хоч Лукашенко ці слова завжди спростовував.

 

Читайте також: Казуси "Захід-2017": Як Росія пробиває військове дно.

 

Менше з тим, всі ми прекрасно розуміємо, що рано чи пізно Путін може добитися свого і сусідня з нами Білорусь стане якщо не частиною Росії, то принаймні територією, яку контролюватиме російська армія. Для України це загрожуватиме якщо не повноцінним військовим вторгненням (відстань від білоруського кордону до Києва всього 150 км, або три танкових переходи), то постійними диверсійними операціями росіян (у цьому регіоні знаходяться три атомних електростанції, дві з яких працюючі). Тому й потрібне військове з'єднання, яке зможе фахово протистояти цим викликам у лісовій та болотистій місцевості.

 

Сама ідея такого виду військ не нова і давно та успішно застосовується у країнах Західної Європи. Зокрема, у Фінляндії ще у 1943 році був створений 4-й окремий батальйон глибинної розвідки, який з 1997 року носить назву Окремий єгерський полк спеціального призначення "Утті".

 

 

Під час Другої світової війни фінські "єгері" провели 275 операцій в тилу радянських і німецьких військ на відстані до 300 км від лінії фронту. Сучасний єгерський полк основним бойовим завданням має ведення розвідувально-диверсійної діяльності в інтересах фінських збройних сил. У мирний же час полк "Утті" є навчальною військовою частиною, що забезпечує підготовку військовослужбовців строкової служби, перепідготовку резервістів, а також служить базою для мобілізаційного розгортання частин і підрозділів військового часу.

 

Цілком можливо, що й українська 61-ша окрема піхотна єгерська бригада буде розвиватись за схожим сценарієм. Однак, поки що вона, судячи з усього, перебуває на стадії комплектації. На офіційній сторінці бригади у Facebook висить оголошення наступного змісту: "З питань проходження служби звертайтесь до адміністратора сторінки. Найбільш пріоритетними є діючи та колишні військовослужбовці Сил Спеціальних операцій та військової розвідки".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme