Легендарні частини ЗСУ: 92-а механізована бригада

Історія бригади

Офіційною датою заснування 92-ї окремої механізованої бригади вважається 1999 рік. Але бригада має своїх "прародителів" - 48-му мотострілецьку Ропшинську дивізію (створена 1919 року), а також 6-у дивізію Національної гвардії України і 6-у механізовану дивізію ЗСУ. Останні два військових об'єднання 1999 року і було переформовано в 92-у окрему механізовану Чугуєво-Ропшинську бригаду. Гарнізон бригади розташований неподалік села Башкирівка Харківської області.

Нинішня повна назва бригади сформувалася 2007 року, після того, як командування надіслало клопотання Верховном Головнокомандувачу про те, щоб бригаді було присвоєно одне ім'я "Чугуївська".

У квітні 2012 року зенітний ракетно-артилерійський дивізіон 92 омбр готувався організовувати безпеку проведення футбольних матчів "Євро-2012" у Донецьку.

Але з приходом до влади Віктора Януковича бригада опинилася на межі зникнення. Спершу її чисельний склад було суттєво скорочено, пізніше саму бригаду було вирішено ліквідувати до 2015 року, а на її базі створити військові склади. Однак цим планам завадив Євромайдан і зміна влади в Україні.

104 солдати з бригади брали участь в місіях ООН з підтримання миру в Лівані, Ліберії, Сьєрра-Леоне, колишньої Югославії.

92-а бригада в АТО

Бійці 92-ї бригади брали участь у боях під Станицею Луганською, Щастям і Бахмуткою, а також разом із іншими військовими частинами ЗСУ потрапили в оточення під Іловайськом у серпні минулого року.
Варто зазначити, що саме бійці 92-ї здійснювали героїчну спробу деблокування Іловайського котлу у складі ротно-тактичної групи. Втім, переважаючі сили противника, абсолютну більшість з яких складали підрозділи російської регулярної армії не дали цього зробити. В результаті бойового зіткнення були понесені великі втрати в особовому складі, було втрачено техніку. Однією з основних причин стала недостатня кількість підмоги (окрім 92-ї на допомогу оточеним бійцям йшли також резервні підрозділи 51-ї мехбригади та загони "Правого сектору"), ветхість і несправність техніки та відсутність зв'язку в колоні, а також зв'язки з керівництвом АТО.

16 травня 2015 року поблизу м. Щастя на Луганщині військовими 92-ї окремої механізованої бригади були захоплені в полон військовослужбовці 3-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ РФ Олександр Александров і Євген Єрофєєв. Під час бою загинув український військовик, молодший сержант Вадим Пугачов. Затримані виявилися громадянами Росії, військовослужбовцями збройних сил РФ, суд над якими наразі триває в Києві.

Усіх учасників затримання російських спецпризначенців Президент України Петро Порошенко 29 травня 2015 року нагородив, зокрема й командира бригади полковника Віктора Ніколюка.
Варто зазначити, що Ніколюк став командиром бригади у 2013 році. За час служби в лавах Збройних Сил України керував розвідувальною ротою, танковим батальйоном, був начальником штабу 93-ї механізованої бригади та командиром механізованого полку в навчальному центрі "Десна".

Втім, призвище Віктора Ніколюка (позивний "Вітер") згадується в контексті історії з загибеллю волонтера і співробітника Державної фіскальної служби під час обстрілу під Щастям 2 вересня, які займалися викриттям контрабандних шляхів у зоні АТО.
11 грудня 2015 року в Башкирівці Харківської області правоохоронці провели обшук в квартирі Ніколюка, тоді як той знаходився зі своєю бригадою на виконання бойового завдання в Щастя Луганської області. Ніколюк заперечував звинувачення. За його словами, бригаді навмисно псують репутацію, щоб зіпсувати відносини армії з патріотами і знизити рівень взаємодопомоги. Втім, жодних доказів проти Ніколюка прокуратура так і не навела.

Пізніше, 12 лютого 2016 року Краматорський міський суд заарештував демобілізованого старшину окремої розвідроти 92-ї ОМБ Олександра Свідру за підозрою в розстрілі мобільної групи в сірій зоні під Щастям. 14 лютого було заарештовано ще одного розвідника бригади Павла Долженка.

Сам Ніколюк, у свою чергу, подав до суду на військову прокуратуру сил антитерористичної операції з вимогою відшкодувати моральну шкоду, які на його думку, йому завдала військова прокуратура сил АТО в особі одного з її слідчих. Моральну шкоду Ніколюк оцінив в 1 гривню.