Вибори в Києві: Чому Кличко радіє результатам Попова

Несподіваним нинішній результат колишнього очільника Києва часів Януковича Попова можна вважати тому, що на старті виборчої кампанії ніхто всерйоз не сприймав його кандидатуру, прогнозуючи йому місце десь за межами першої трійки лідерів. Ані ОПЗЖ, від якої йде Попов, ані він сам не були фаворитами київських виборів і у соціологічних вимірах.

Аж раптом стало відомо, що колишній київський очільник отримав черговий шанс - у Києві за результатами екзит-полу на посаду київського міського голови Віталій Кличко набирає 45,9%, а йогонайближчий переслідувач, Олександр Попов з ОПЗЖ, – 9,62%.

Чи справді результат Попова є "феноменальним"

Після втечі Януковича Попов пішов з посади очільника столиці у забуття і лише зрідка відсвічував з малоцікавими інформаційними приводами. Його участь у позачергових парламентських виборах минулого року також виявилася невдалою, оскільки він посів третє місце у 212-му виборчому окрузі (столична Дарниця).

Проте вже у жовтні 2020 року його прізвище, накручуване медійним пулом телеканалів ОПЗЖ, почало згадуватись в контексті потенційної можливості створити конкуренцію у боротьбі за друге місце. 

Але в абсолютному вимірі електоральна підтримка Попова з часу минулорічних парламентських виборів насправді не змінилася. Адже як тоді він отримав 9,5% голосів на Дарниці, так і тепер він взяв аналогічний результат. Це може бути свідченням того, що у нього та ОПЗЖ справді є в Києві ядерний електорат, який соратникам Медведчука вдалося добре прокачати і змусити своїх виборців прийти на дільниці. Але цифра "9,5%" по суті - електоральна стеля для цієї політсили в Києві.

З огляду на це слід швидше говорити не про феноменальний і сенсаційний успіх Попова, скільки про електоральний провал його суперниці, "слуги" Ірини Верещук. Провал, який відбувся через надзвичайно низьку явку, підняти яку не вдалося навіть за допомогою "унікальної операції" з п'ятьма питаннями від президента.

Читайте також: Підсумки виборів. Що далі робитиме Зеленський?

В той же час, поки що рано говорити про остаточну перемогу Попова в другій серії мерських перегонів, адже його відрив від конкурентів, відповідно до екзитполів, є надзвичайно низьким. Тим більше, що ці екзитполи цілком можуть бути інструментом маніпуляцій і "натягувань".

Якщо ми згадаємо минулі місцеві вибори в контексті екзиполів, то побачимо, що ані Савіку Шустеру, ані іншим дослідникам електоральних симпатій на виході з дільниць не вдалося й близько вгадати другого фіналіста виборів. Яким, нагадаємо, став Борислав Береза. Екзитполи ж малювали другий результат кому завгодно, але тільки не йому. Так, екзитпол Шустера тоді поставив Березу на третє місце, а друге віддав Сергію Гусовському. Екзитпол, який проводив штаб БПП, дав Березі 4-те місце. Ае екзитпол Соцмоніторинга взагалі опустив його на 5-те.

Однак дані ЦВК, як ми потім дізналися, виявилися зовсім іншими...

Чому Попов - найзручніший суперник для Кличка

Звісно Віталій Кличко та його команда дуже сподівались на бліцкриг і перемогу у першому турі. Для такої перемоги потрібна була надзвичайно висока явка, аби симпатики чинного мера не стали покладатись на те, що "Віталік і так переможе", а мобілізувалися та прийшли на дільниці. Технологи мера-боксера докладали великих зусиль, аби підвищити явку. І навіть у день виборів команда мера використовувала найменші шпаринки, аби заохотити виборців підвестися з диванів.

Втім, нинішній результат, коли суперником Кличка буде Попов (звісно, якщо виборчком підтвердить дані екзитполів), є доволі прийнятним для команди мера. Попов для Кличка по суті стане тим, ким у 1999 році був комуніст Симоненко для "демократа" Кучми. Отримавши в другому турі в якості спарингпартнера представника не надто популярної у києві ідеології, Кличко зможе впоратись з ним однією лівою. 

А от якби в другому турі опинилася Верещук, Кличку б довелося напружуватись більш серйозно. Адже окрім того, що Верещук цілком би могла увібрати рейтинги тих, хто відпав у першому турі, за неї, як за останню надію, міг би всерйоз вписатись і Офіс президента. Звісно, шансів на перемогу в неї мало, але її результат, з одного боку, цілком би міг стати сенсацією. А з іншого - перемога Кличка виявилася б не такою вже й нищівною. Що суттєво би вплинуло на загальні політичні розклади у Києві.

Але ж Попов своїм виходом у другий тур дає Кличку можливість продемонструвати всю свою електоральну велич і водночас скинути з дошки конкурентку, яка могла би попсувати йому життя під час майбутньої каденції.

У що може розвинутись проект "Попов"

У Попова в силу його приналежності до ОПЗЖ навряд чи є шанси для нарощування рейтингів перед другим туром. Позаяк полем для його росту можуть бути голоси "білосиніх" виборців Києва.  Ну і, може, Шарія. А їх в столиці не так вже й багато. Тому Попов навряд чи зможе сильно зіпсувати шанси Кличку. Як не зміг цього зробити і Борислав Береза після 2015 року.

Загалом для майже забутого ексмера Горішніх Плавнів та Києва Олександра Попова нинішній політичний стрибок у перспективі цілком може виявитись плацдармом для повернення у велику політику. Наразі в ОПЗЖ буде своя фракція в Києвраді, яку він очолить. І його результат, бодай на рівні 20-25%% у другому турі, разом з наявною у цієї групи медійною підтримкою, дозволить "качати" Попова як основний полюс протистояння Кличку, відсунувши у тінь і Верещук, і Притулу, і Кучеренка.

А якщо Кучеренко та Верещук не захочуть обміняти свої мандати нардепів на значки депутатів Київради, у Попова взагалі в суперниках залишиться лише Притула. Це, звісно, буде цікаве шоу. Але всерйоз на розклади воно не впливатиме.

Читайте також: Розплата за брехню. Як завдяки "слугам" в Україну повернувся колективний Янукович