П'ять мільярдів для Ротенберга: Навіщо Путіну міст на Сахалін

Кримський міст через Керченську протоку, який будує компанія "СГМ-Мост", дочірнє підприємство ТОВ "Стройгазмонтаж", головою ради директорів якого є наближений до Путіна Аркадій Ротенберг, не стане наймасштабнішим будівельним проектом Росії у найближчі роки. Попри інформацію про те, що цей інфраструктурний об'єкт "розвалюється", опори мосту просідають більш ніж на метр, він продовжує будуватися. У грудні 2018-го автомобільну частину вже планують запустити, а для російського бюджету він коштуватиме офіційні $3,5 млрд.

Але у Путіна вже давно говорять про інше будівництво - міст на Сахалін. Разом із ним має бути збудована залізна дорога. І, схоже, початок цього проекту, який вже називають "будівництвом десятиліття" - не за горами. .

Історія

Через майже 70 років після того, як Сталін розпочав будувати тунель на острів Сахалін із залізною дорогою, Путін вирішив доробити те, що не змогли зробити за СРСР. Тоді, у 50-х роках 20-го сторіччя, будівництвом тунелю і залізної дороги займалися в'язні ГУЛАГу. У підсумку на території Хабаровського краю було побудовано 120 км залізничного полотна широкої колії по правому берегу Амура від станції Селіхін до станції Чорний мис. На території Сахалінської області не збудували жодного кілометру залізної дороги, оскільки роботи велися у жахливих, диких умовах. З 1973 року Сахалін пов'язаний з материком поромною переправою Ваніно - Холмськ. Ідея з тунелем через Татарську протоку пережила СРСР.

Проект будівництва транспортного переходу з Сахаліну на материк обговорювався багато років, інтенсивні роботи по ньому почалися в 1999-2000 роках. Цей проект передбачав будівництво нової залізниці (приблизно 580 км) з боку Транссибірської магістралі, залізничного і автомобільного мосту через Татарську протоку (7,5 км), а також модернізацію залізничної мережі Сахаліну (близько 870 км).

У 2002 році була проведена урядова експертиза, яка показала, що з технічної точки зору проект можливо реалізувати. Вартість реалізації оцінювалася в $4,5 млрд, з яких $2 млрд призначалися на будівництво нової залізничної гілки і мосту, а $ 2,5 млрд - на модернізацію залізничної системи на Сахаліні.

Що планується зробити

Острів, на якому живе близько 500 тис. чоловік і який має досить значні запаси нафти, газу та вугілля, планують з'єднати з материком за допомогою мосту і залізної дороги. Окрім цього, також планується будівництво переходу між Сахаліном та японським островом Хокайдо.

Bloomberg

Проект для друга Путіна

Путін планує витратити на міст з бюджету близько $5 млрд. Контракт на будівництво, за інформацією Bloomberg, має отримати "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга, котра потрапила під санкції через агресію Росії на Донбасі.

Джерела Bloomberg, близькі до Кремля та компанії "Стройгазмонтаж", зазначили, що рішення про укладання відповідної угоди вже прийняте, однак оголосити про підписання контракту та озвучити підрядника влада зможе тільки в 2018-му році.

Що кажуть в Кремлі

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи інформацію про міст, заявив, що остаточне рішення з приводу будівництва ще не прийняте. Представник Аркадія Ротенберга також сказав, що коментувати участь компанії в цьому проекті поки передчасно.

На початку вересня Путін виступав на пленарному засіданні Східного економічного форуму. Тоді він заявив, що уряд вивчає можливість будівництва залізничного переходу на острів Сахалін.

Навіщо це Росії

На вже озвученому Східному економічному форумі Путін підкреслив, що "будівництво залізничної магістралі, розвиток Північного морського шляху, модернізація Байкало-Амурської і Транссибірської магістралей дозволить розвинути Далекий Схід і перетворити в один з найважливіших логістичних вузлів світу".

Але головна фішка будівництва - це залучення Японії до спорудження магістралі саме між Хокайдо та Сахаліном. На Росії вже давно просувають цю ідею. Спецпредставник президента Росії з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту Сергій Іванов заявив, що без моста з материка на Сахалін безглуздо говорити про проект будівництва переходу між Сахаліном і японським островом Хоккайдо. Міністерства двох країн навіть створили робочу групу, яка займається опрацюванням цього питання. Якщо на Росії перший віце-прем'єр Ігор Шувалов заявляє, що поява мосту дасть Росії можливість додатково використовувати свою залізничну інфраструктуру, а Японію це зробить "континентальною державою". У Японії на міст з Хокайдо на Сахалін наразі дивляться обережно. Міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Хіросіге Секо підкреслив, що варто обдумати його економічну доцільність, а також поглибити "взаємодовіру між народами". Те саме сказав і японський прем'єр Абе: "Було б добре їхати до Владивостока на поїзді. Але для цього нашим країнам необхідно зміцнювати взаємну довіру, щоб зробити всі проекти досяжними".

Росія дливиться на проекти мостів виключно з точки зору економічної вигоди. Зараз вантажі з материка на Сахалін і назад їдуть по залізнично-паромній лінії Ваніно - Холмськ. Якщо міст не буде побудований, то до 2030 року сумарний вантажопотік через переправу складе близько 1,5 млн тон на рік. За радянських часів вантажообіг досягав 8-9 млн тон. У випадку спорудження мостів на Росії очікують збільшення сумарного вантажопотоку в 2030 році до 33 млн тон, з яких 25,1 млн тон припаде на експорт Росії в Японію.

Росія сподівається, що Японія прийматиме активну фінансову участь у спорудженні мосту із Хокайдо, а також для будівництва мостів можна буде використати кредитні кошти японських банків.

Загалом проект викликає багато запитань. Наприклад, Сахалін є батьківщиною першого на Росії заводу з виробництва зрідженого природного газу і вже пов'язаний з материком трубопроводами для нафти і газу. Якщо переговори з Японією щодо континентального сполучення не досягнуть успіху, то міст на Сахалін з російського материка не буде економічно доцільним, оскільки для того, щоб перевозити з нього деревину і вугілля на материк буде достатньо і паромної переправи, чи навіть її модернізації.

В будь-якому разі, проект вартістю у $5 млрд є звичайним подарунком для свого союзника і друга Аркадія Ротенберга. Подібного роду економічна політика загалом характерна для Путіна, який прагне переобратися на новий президентський термін у 2018-му році. Олімпіада в Сочі, ЧС-2018 з футболу, кримський міст, залізна дорога в обхід України, тепер міст на Сахалін... Кожне велике будівництво, так само як і оборонні замовлення, дозволяють підживлювати найближче оточення Путіна бюджетними коштами, чим гарантує лояльність і відсутність перспективи "дворцового перевороту" в країні для очільника держави.