Зрада, яку "не помітив" Гончарук: Чим небезпечний оптимізм Кабміну стосовно рішення Бундестагу щодо газопроподів

Вчора Бундестаг з другої спроби таки прийняв зміни до національного закону "Про енергетику". Ці зміни стали імплементацією в німецьке національне законодавство поправок до газової директиви ЄС, які на загальноєвропейському рівні були прийняті весною цього року, а тепер вводяться в законодавчу базу всіх держав — членів ЄС.

Прийняті в ЄС поправки розділяють всі газогони, по яких блакитне паливо поступає до Європи, на старі й нові. Старі проекти можуть продовжувати функціонувати в звичному режимі, а от нові повинні відповідати вимогам про поділ видів діяльності з постачання і транспортування газу, а також забезпечувати доступ третіх компаній. Оскільки власник і оператор "Північного потоку-2", компанія Nord Stream 2 AG є цілковитою і неподільною власністю "Газпрому", нове європейське законодавство створювало російському монополісту помітні проблеми.

Проте прийнятий вчора Бундестагом закон, хоч і вводить в німецьке законодавство норми зміненої європейської директиви, але робить це у дещо специфічний спосіб. Згідно з рішенням німецьких законодавців, директива не поширюватиметься на всі введені в експлуатацію газопроводи, оператори яких запросять виняток до 24 травня 2020 року. До цієї дати Росія цілком може встигнути добудувати "Північний потік — 2". І фрау Меркель цілком може піти назустріч проханню "Газпрому" про виняток. Якщо захоче, звісно. У чому певності, звичайно, немає.

При тому в українському уряді якось дивно потрактували вчорашню подію у Бундестазі. Зокрема, прем’єр-міністр Олексій Гончарук написав переможну реляцію у Твіттері: "Уряд України вітає імплементацію Бундестагом Газової директиви ЄС 1:1. Ми очікуємо, що незалежний енергетичний регулятор Німеччини також діятиме у строгій відповідності до Директиви". Зовнішньополітична радниця прем’єра Світлана Заліщук була тільки трохи менш оптимістичною, заявивши, що "директива ЄС впроваджена без змін. А у разі, якщо німецький незалежний регулятор все ж надасть виняток для нового російського газогону, ми маємо всі шанси для оскарження цього рішення, зокрема в Суді ЄС, і ми маємо підтримку цієї позиції з боку Єврокомісії".

В той час як в реальності жодних причин для переможного настрою в уряді бути не повинно. Оскільки газова директива була, звичайно імплементована в незмінному вигляді. Хоча б тому, що повноважень її міняти Бундестаг не мав. Але "відкладений" німецькими парламентаріями момент початку її дії дозволяє Меркель і "Газпрому" домовитись про те, що Україна залишиться практично без транзиту вже в другій половині наступного року. "Перемогу" в цьому факті помітити якось вкрай складно.

Можливість, що це рішення буде "відіграно" назад, звичайно, ще існує. В першу чергу, Єврокомісія або Польща можуть подати позов до суду ЄС стосовно того, що рішення німецьких депутатів є фактичним порушенням не літери, але духу змін до газової директиви. В такому випадку навіть безвідносно до рішення суду на період розгляду справи (який може істотно затягнутися) 100-відсотковий доступ "Газпрому" до "Північного потоку — 2" буде заблоковано. Суд ЄС вже заблокував декілька місяців тому "повний" доступ росіян до німецького газогону Opal саме за позовом Польщі.

Але шанс оскаржити неправомірне рішення — це ніяк не "перемога", а привід до негайних дій. Зокрема, стосовно консолідації позицій Києва та Варшави і підготовки до негайної подачі позову. Оскільки Єврокомісія, яка наразі демонструє "підтримку" позиції українського уряду, під тиском Берліну з великою ймовірністю може змінити свою думку. І затягування юридичної реакції Києва під заспокійливі твіти про "пермогу" - це, напевно, найгірший спосіб захистити свої права.