Зомбі-конференція: Про що свідчать три тези від Путіна

Сьогоднішня путінська "велика прес-конференція з елементами прямої лінії", хоч і тягнулася практично безкінечно, та могла похвалитися присутністю позаштатних кремлівських клоунів, на кшталт Сергія Шнурова, повноцінною розважальною, ані, тим паче, інформаційною подією так і не стала.

Володимир Путін, попри ретельну підготовку до "спілкування царя з народом", не дав жодної яскравої відповіді на поставлені запитання. Рівно як і не сказав нічого нового.

Хто отруїв Навального? "Та кому він потрібен? Ха-ха, якби хотіли, то довели б справу до кінця...". Ну добре, припустимо, що не хотіли. Тоді навіщо труїли?

Чи піде Путін на наступний термін? "Я поки що не вирішив... Робити це чи не робити, я подивлюся". Піде звичайно, для того і Конституцію ґвалтував. Награна скромність і нерішучість тепер виглядає відверто недоречною.

Чи не загубить Росія союзників серед країн колишнього СРСР? "В Киргизстані — чехарда... В Молдові... керує громадянка Румунії. В Білорусі... є втручання ззовні". Це, вочевидь, і все, що залишилося із союзників. Ну, майже союзників. І добре, що про нас у ньому нарешті не згадують. Заслужили.

Де вода в Криму? "В прилеглих акваторіях Азовського моря, під ним, можуть бути запаси прісної води хороші... тому проблему ми вирішимо". Судячи з усього, єдиний спосіб подати прісну воду на крадений півострів — це знайти її "поклади" просто в соленому морі. Геніально.

Звичайно, не оминув Путін своєю увагою і Україну — повторивши набір чергових фраз. Зеленський також "піддався впливу націоналістів", "Росія як підтримувала Донбас, так і буде підтримувати", і "нічого не зроблено, по суті справи, в плані політичного врегулювання". Та й по всьому. Схоже, Донбас таки випав зі списку найбільш нагальних кремлівських пріоритетів. Принаймні, на якийсь час. Російські експерти схильні вважати, що в Кремлі вирішити "грати в довгу". Може, й так. Хоча не виключеним є варіант, що там чекали на швидшу капітуляцію України – і зіткнувшись з опором, тепер просто не знають, що робити далі. Розум вождя явно втомився, а добровільно йти до нього з порадами на таку слизьку й небезпечну провалом тему, як політика стосовно України, ніхто зі свити не наважується.

А загалом, рішуче все, сказане сьогодні Путіним, чудово лягає всього в три узагальнених тези. Росію в світі не люблять. Всі проблеми Росії та росіян тимчасові, і невдовзі будуть вирішені. Альтернатив чинній владі немає і бути не може.

Саме це і хотів сказати громадянам своєї держави Володимир Путін. І це для них насправді жахливе повідомлення. Оскільки воно означає, що російська влада не просто не зможе вирішувати їхніх проблем. Вона їх не бачить – і бачити не бажає.

З іншого боку, таке повідомлення помітно спрощує життя сусідам, конкурентам і геополітичним суперникам Росії. Які, мабуть, зрозуміють, що путінська Росія – жорстока, агресивна і безпринципна – здобула іще одну рису. Вона стала передбачуваною. А також нездатною реагувати на зміну довколишньої реальності. А нездатність пристосовуватися, в більшості випадків, є початком кінця будь-чого живого. Доведено Дарвіном. І динозаврами.