Зіткнення США з Канадою: Коли Україні доведеться обирати між союзниками

Масштабний економічний конфлікт між двома впливовими західними союзниками України може поставити Київ у непросте дипломатичне становище

Журналіст відділу «Світ»
Зіткнення США з Канадою: Коли Україні до…

Стосунки Канади та США, які ще декілька років тому були фактично взірцем тісної економічної співпраці двох незалежних країн, неухильно деградують. Знаковим етапом у цьому процесі стала заява прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо стосовно того, що Канада готова повністю відмовитися від членства у NAFTA (Північноамериканській угоді про вільну торгівлю), масштабному митному просторі, що вступив у дію у 1994 році, сформувавши один з найбільших на планеті вільних ринків, що об'єднував 478 млн споживачів і 30% світового ВВП. "Ми радше покинемо залу перемовин, не підписавши угоди, ніж підпишемо поганий для канадців договір", - зауважив канадський прем'єр-міністр після чергового раунду переговорів про внесення змін до тексту угоди, ініційованих на вимогу США. Точніше, на вимогу чинного президента США.

Нічого несподіваного у такій заяві, якщо подумати, немає. Після того, як Дональд Трамп 1 вересня публічно заявив, що "немає жодної політичної необхідності зберігати канадців в угоді" (при тому, що угода підписана лише між трьома країнами – США, Канадою та Мексикою), стало зрозуміло, що справи кепські. Врешті, як зрозуміло це було і після останнього саміту G7, за результатами якого Трамп обізвав Трюдо брехуном. Чи після телефонної розмови, під час якої Трамп звинуватив канадців у тому, що ті "спалили Білий дім" (палили, насправді, британці під час війни за незалежність США, які тільки квартирували на канадській території, але для Трампа це, звичайно, не аргумент).

Але якщо дотепер про можливість "NAFTA без Канади" говорив тільки президент США, то тепер із нею погодився і канадський прем'єр. Після багатьох раундів безуспішних переговорів шанси на "оживлення" угоди зараз, здається, є мінімальними.

З одного боку, ці торговельні суперечки здаються нам достатньо далекими і для України не надто цікавими. Але це не так, оскільки як США, так і Канада є ключовими учасниками антипутінської коаліції та стратегічними союзниками України. Як США, так і Канада постачають зброю українській армії та тренують українських військових.

Тому їхній лобовий конфлікт може призвести як мінімум до зниження зусиль урядів цих країн, спрямованих на стримування Росії на міжнародній арені. Про що, до речі, вже попереджав наш посол в Канаді Андрій Шевченко, констатуючи, що "загострення відносин між Канадою та Сполученими Штатами або навіть торговельна війна - це загроза для України".

В гіршому випадку, якщо інтенсивність конфлікту зростатиме – хоча до нового "спалення Білого дому канадськими військами", будемо сподіватися, справа не дійде – Україна може опинитись в ситуації, коли доведеться обирати одного стратегічного союзника. При тому, зважаючи на хаотичну й непередбачувану політику сьогоднішньої вашингтонської адміністрації, цей вибір буле не те щоб простим і очевидним.

Звичайно, Трамп не вічний, і після завершення його вельми специфічного президентства міжнародні зв'язки США та торговельні угоди з давніми союзниками будуть потроху повертатись до норми. Але до 2020 року ми ще цілком можемо побачити і створення альянсу країн ЄС та союзників Європи, спрямованого на протидію американській тарифній політиці, і жорсткі політичні баталії всередині НАТО, і чимало інших, раніше небачених ініціатив. А українському МЗС доведеться витратити чимало сил на спритне лавірування між недружньо налаштованими таборами всередині західного світу, співпраця з якими є для України критично важливою. Втім, із колосальним досвідом "багатовекторної політики" часів Леоніда Даниловича таке завдання нашим дипломатам, здається, цілком по плечу.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme