Російські хакери і Burisma: Як ГРУ імідж Трампа вдосконалює

Аналітики Area1Security зазначають, що атаки почалися в перших числах листопада. 

"Головне розвідувальне управління Генерального штабу російської армії розпочала фішингову кампанію проти холдингу Burisma (...) Мета кампаніх – вкрасти поштові дані (логіни та паролі) працівників холдингу, її дочірніх компаній та партнерів", – йдеться у звіті. 

Додається, що такі дані могли б допомогти хакерам взяти під контроль внутрішні системи організації, утилізувавши усі запобіжники – це б дало можливість отримати доступ до всіх операцій компанії. 

І наразі, коли демократи готуються передати у Сенат розслідування щодо імпічменту Дональду Трампу, висновки з даної інформації напрошуються нібито очевидні. 

"Неясно, що знайшли хакери і навіть, що саме вони шукали. Але експерти стверджують, час та масштаб атак свідчить про те, що росіяни могли шукати потенційний компромат на родину Байданів – той самий вид інформації, який пан Трамп прагнув від України, коли він наполягав на розслідуванні щодо Байденів та Burisma, починаючи ланцюг подій, які призвели до проголошення йому імпічменту (Палатою представників, – ред.)", – пишуть, зокрема, Ніколь Пелрот та Меттью Розенберг для New York Times. 

Видання Vox.com нагадує, що втручання американських хакерів для США – реалія не нова. Адже у 2015-му кібер-працівники ГРУ атакували провідниї чиновників-демократів і низку організацій.  Згодом інформацію оприлюднили на WikiLeaks та кількох інших ресурсах. Зазначається, що особливих скандалів з того не вийшло, хоча певний відсоток електоральних балів політики все ж таки втратили. 

Себто, російська партії триває, і наразі ГРУ-шники ніби як допомагають Трампу з тими даними, яких йому не вдалося домогтися у українського президента Володимира Зеленського. І це, з одного боку, надає фігурі Джо Байдена додаткової ваги, а з іншого, непрозоро натякає, що росіяни "воюють" на боці Трампа. Тож даремно думати, що тиражування "проросійських симпатій" залишилося виключно прийомом з риторики попередньої президентської кампанії.  Такій інтерпретації радо підспівують у демократичному таборі, особливо – в оточенні самого Байдена. 

"Дональд Трамп спробував примусити Україну брехати про Джо Байдена і головну двосторонню міжнародну антикорупційну перемогу, бо зрозумів, що не зможе перемогти віцепрезидента. Зараз ми теж знаємо, що Володимир Путін також бачить загрозу у Байдені. Будь-який президент, який не хоче іноземного втручання такого типу, негайно б засудив атаку на незалежність наших виборів", – зазначив спікер Байдена Ендрю Бейтс. 

Втім, насамперед такі інформаційні хвилі вигідні саме демократам. Статті у справі про імпічмент нинішнього очільника Білого дому мають надійти в Сенат на наступному тижні, але інтерес до справи суттєво поблякнув. Розмова Дональда Трампа з Володимиром Зеленським хоч і обурила чималий відсоток американців, але події останніх тижнів – зокрема, протистояння США з Іраном, – майже стерли діалог двох президентів із колективної американської пам'яті. Тож логічно не лише реанімувати, але й посилити передвиборчий меседж. Мовляв, Трамп і Путін підігрують один одному. І отже, заморожуючи військову допомогу Україні, американський лідер не мав особливих докорів сумління…

І хоча тут може спасти на думку, що наразі Кремль працює у координації з демократами, така конструкція все ж видається надто хиткою і малоймовірною.  Тож є варіант, що у Путіна просто дестабілізують ситуацію у буремний для американців період, роздивляючись, що з того вийде. Причому, розбурхують емоції так, щоб винними могли зробити як республіканців, так і демократів.