"Кремлівське досьє": Як бізнес рве з'язки з російськими олігархами

"Передсанкційний список" почав діяти. Принаймні, такий висновок можна зробити з публікації Bloomberg. За даними журналістів, особи зі списку скаржаться на те, що їх репутація серйозно постраждала, вони стають об'єктом додаткових перевірок у банках, а в декотрих навіть зриваються угоди з зарубіжними партнерами

Розташована у Вашингтоні компанія Financial Integrity Network, яка консультує банки з питань безпеки фінансових операцій, закликала клієнтів ретельно вивчати транзакції за участю будь-кого з "кремлівського списку". Оскільки всі згадані у переліку росіяни потрапляють в категорію "політично вразливих персон", які "з великим ступенем ймовірності можуть бути задіяні у хабарництві або корупції через свій статус або вплив". За словами ще чотирьох джерел Bloomberg, багато крупних банків вже посилили контроль за своїми операціями.

Аналогічний процес - щоправда, з далеко меншою помпою - відбувається і у Великій Британії. У Лондоні, цій тихій гавані для російських олігархів, де приймали всіх - включно з "хрещеним батьком" Путіна Борисом Березовським, тиждень тому почав діяти "Ордер на багатство нез'ясованого походження". Цей закон дозволяє заморожувати активи вартістю від 50 тис. фунтів і починати розслідування у разі, якщо їх власник не може пояснити, на яких законних підставах вони були отримані. Звичайно, цей закон не спрямований персонально проти російських олігархів - але проблем їм додасться нітрохи не менше, ніж від "передсанкційного списку" США. За даними британських ЗМІ, влада вже визначила десятки цілей для розслідування.

Таким чином, "неформальні" бізнесові зв'язки російського капіталу зі світом рвуться. При тому рвуться достатньо масштабно і тотально - саме завдяки широті "передсанкційних" списків.

Свого часу навіть нечисельні адекватні російські журналісти дуже обурювались тим фактом, що у списку, який встигли зневажливо назвати "телефонним довідником", поряд опинились вірні слуги путінського режиму - на кшталт Ігоря Сєчина з "Роснєфті" та Олексія Міллєра з "Газпрому" - і "ліберали" на кшталт Германа Грефа зі Сбербанку і Віталія Савельєва з "Аерофлоту". "Під роздачу" потрапили як кремлівські кишенькові олігархи - так і ті, чиї фінансові інтереси страждали від путінського режиму. Що начебто свідчило про "неселективність" і "несправедливість" укладеного Мінфіном США списку.

Насправді, підхід американського відомства був правильним. Неважливо, якими є політичні погляди російського власника капіталів. Важливо, що зібрані з нього податки і "відкати" виступають фінансовими знаряддями для Кремля, які можуть бути використаними для чого завгодно - від підкупу виборців і до початку чергової геополітичної авантюри.

Зі скороченням бізнесових зв'язків Росії зі США та Британією звужуються і можливості для медійного лобіювання інтересів путінського режиму на Заході. Які раніше могли бути використані як завгодно - від формування толерантного ставлення до анексії Криму і до втручання у вибори в країнах Заходу.

Чи призведе усе це до негайної зміни політики Кремля стосовно України та всього решту світу? Звичайно, ні. Недоотримані прибутки навіть друзів із "ближнього кола", не кажучи вже про такі химери, як зубожіння росіян і зниження конкурентоспроможності держави, жодним чином не зупинять Володимира Путіна.

А от що насправді змінили "передсанкційний список" США та закони про боротьбу з сумнівними грошами у Британії - це ставлення до російських клієнтів у західних ділових центрах. Із грошовитих, хоч і дивакуватих клієнтів, вони потроху перетворюються на "підозрілих типів з підозрілими грішми", від яких краще триматися подалі.

Що, в сухому залишку, може стати навіть ефективнішим способом стримування Росії, ніж прямі економічні санкції, які були введені проти не надто широкого кола компаній та людей.