Ювілейний скандал: Чому Україні не варто радіти “натівським грошам” від Трампа

У адміністрації президента США Дональда Трампа, за даними американських ЗМІ, було прийняте рішення істотно скоротити фінансування НАТО на наступний рік. У Вашингтоні хочуть зменшити частку свого внеску до загального бюджету блоку від наявних 22% до 16%. Майже довівши цю суму до рівня, наприклад, Німеччини, яка наразі покриває 14.8% потреб НАТО. При тому зекономлені кошти буцімто повинні бути перенаправлені на військові програми в Європі — а також на підтримку України та Грузії. Якщо до того моменту, звісно, в президента Трампа не виникне якась нова причина зупинити військову допомогу Україні.

В цьому місці можна було б порадіти "перемозі", але є два фактори, які заважають це зробити.

Перший з них — суто практичний. Коштів, які можливо отримає Україна, буде не те, щоб надто багато. Загальний бюджет НАТО становить близько 2.5 мільярди доларів. Відповідно 6%, на які хоче скоротити свою участь Трамп, це близько 150 мільйонів. Оскільки вони будуть розпорошені за різними статтями, з яких Україна навряд чи буде головною, говорити про якісь колосальні суми навряд чи доводиться.

Втім, за будь-яку допомогу слід було би бути вдячними, але в даному випадку Україна зіткнеться ще й з помітним супровідним політичним та інформаційним ефектом, який буде далеким від позитивного. Річ у тому, що крок Трампа має радше символічний, аніж практичний підтекст. Скорочення фінансування НАТО відбувається напередодні 70-ї річниці створення альянсу. А також на тлі загальних сумнівів у тому, що США під керівництвом Трампа готові виконувати свої обов'язки, передбачені статутом НАТО.

Паралельно із цим дискусії стосовно майбутнього альянсу на межі (або й за межею) скандалу розгорнулись і в Європі, де президент Франції Еммануель Макрон публічно заявив про "смерть НАТО", а роздратована на молодого колегу канцлерка Німеччини Ангела Меркль виголосила відому промову про те, що "втомилася склеювати розбиті Макроном горнята". Таким чином, серед країн-членів НАТО намітився ще один розкол, цього разу - не по Атлантичному океану, а по лінії німецько-французького кордону. Оскільки Париж, який вже одного разу із НАТО виходив, знову прагне "поховати" блок і стати військовим лідером ЄС. При тому, що чинне керівництво Німеччини, на відміну від США і Франції, з усіх сил прагне зберегти статус-кво.

У такий спосіб, Україна, отримуючи кошти, "зекономлені" Трампом на утримання НАТО, з великою ймовірністю мимоволі може знову опинитися в центрі геополітичного скандалу. При тому навіть тривалішого й масштабнішого, ніж, наприклад, історія з імпічментом Трампа й "розслідуванням" проти родини Байденів. Оскільки президенти приходять і йдуть геть (ну, принаймні в США), а геополітичні суперечки між США та Європою залишаються.

Звичайно, ніхто напряму не стане звинувачувати Київ у використанні "трампівських" грошей. І у Вашингтоні, і в Берліні та Парижі політики розуміють, що Київ не в тій позиції, щоби принюхуватись до запаху фінансової допомоги. Але в ЗМІ — і європейських, і американських — історія може бути подана таким чином, що "Трамп забрав гроші в НАТО, щоби передати їх Україні". І саме в такому вигляді це можуть запам'ятати пересічні громадяни США та ЄС, що навряд чи покращить їхнє ставлення до України. А от подальші пояснення, стосовно того, що Україна зовсім не вимагала віддати їх частину бюджету НАТО, і що рішення США вже ніби як навіть узгоджене з європейськими дипломатами і посадовцями альянсу, цілком можуть пройти мимо уваги широкої публіки.