Ярлик новому хану: За чим Токаєв приїхав до Москви

Здавалось би, візит президента Казахстану до Росії — цілком тривіальна справа. Він же туди регулярно їздить. Востаннє був 28 грудня, на "неформальному саміті СНД".

Втім, сьогоднішній візит Касим-Жомарта Токаєва до Пуітна — особливий. Оскільки всі попередні відбувалися з благословення, а зазвичай — і в супроводі "єлбаси Назарбаєва". У тіні якого Токаєв був практично непомітним.

Цього разу все буде зовсім інакше. Оскільки після відомих січневих подій увесь минулий місяць Токаєв тільки й робив, що позбавляв посад самого Назарбаєва та його доньок, зятів, племінниць — і так до безконечності. З уряду, парламенту, керівної партії "Нур Отан", ЦВК, Нацбанку, Комітету національної безпеки. Когось — як от самого Назарбаєва — відправили на почесну пенсію, хтось сам тихо розчинився у повітрі на швидкому бізнес-джеті, а дехто опинився і за ґратами.

І тепер Токаєв прибуде до Москви у ролі повноправного нового господаря Казахстану. Якому треба по-новому вибудовувати стосунки із сусідом, оскільки всі попередні домовленості, стримування і противаги, сформовані Назарбаєвим, вочевидь, уже не дійсні.

І переговори у Токаєва будуть непрості.

По-перше, він вже є боржником Путіна. Який підтримав Токаєва військами у скрутний момент. А потім, що навіть більш важливо, свої війська із Казахстану вивів. І цей борг Токаєву доведеться в якийсь спосіб віддавати.

І, по-друге, можна, як це робить Токаєв, скільки завгодно розповідати про "бойовиків" і терористів", що брали участь у нещодавніх протестних акціях. Можливо, ці розмови навіть мають якесь підґрунтя. Хоча, якщо судити з арештів в казахських спецслужбах, бойовики були не іноземними, як то стверджує казахський президент, а цілком собі доморощеними.

Але всі ці розмови не змінять простого факту — у Казахстані склалась вкрай непроста соціально-економічна ситуація, яка будь-якої миті може спалахнути новими протестами та акціями непокори. В яких активну участь візьме казахська молодь, відсоток безробіття серед якої зашкалює.

І незадоволення пересічних казахів від тотального падіння рівня життя у країні чимось треба гасити. Ресурсів, "віджатих" у колишньої еліти, на це явно не вистачить. Тим паче, що президент Казахстану доведеться симулювати матеріально і якусь нову, вже протокаєвську еліту. І в якості "донора" в Нур-Султані за старою, іще радянською звичкою розглядають Москву. Явно ігноруючи той факт, що подібне "донорство" в епоху пізнього Путіна може обійтися дуже недешево.

Зокрема, Токаєв планує просити в Путіна збудувати в Казахстані АЕС — вочевидь, в кредит. Також заплановано поговорити про промислову кооперацію, використання Байконуру і спільні космічні програми, і багато чого іще. Особливо зворушливим виглядає план масового відкриття в Казахстані російських шкіл та вищих навчальних закладів. Формально це прозвучить як казахська пропозиція, але, знаючи особливості використання Кремлем політики "м'якої сили", цілком можна припустити, що ініціатором подібного "прохання" стала саме Москва.

В такий спосіб новий президент Казахстану планує не просто вибудувати стосунки з найбільшим сусідом. Він ще й хоче зміцнити свою владу за допомогою стратегічного партнерства з Кремлем. Якось не помічаючи того факту, що найкращі стратегічні партнери Москви — на кшталт де-факто президента Білорусі Лукашенка — хоч і захищені надійно від незадоволення власного народу можливістю скористатися російськими багнетами, але при тому якось навдивовижу швидко втрачають суверенну владу над власними країнами.