Ультиматум Лаврову: Що стоїть за візитом британця Джонсона до Москви

Міністр іноземних справ Великої Британії Борис Джонсон дістався-таки до Москви. Його шлях туди не був ані простим, ані швидким. Спочатку призначену на березень поїздку відклали через хіматаки в Сирії, а потім візит скасували, коли виявилося, що він співпадає з відвідинами російської столиці держсекретарем США Рексом Тіллерсоном. Потім було ще одне перенесення термінів візиту - і ось сьогодні глава британської дипломатії таки приземлився у Москві.

Складається враження, що дата навмисно була вибрана такою, щоб за передріздвяними клопотами і розлогими репортажами про заручення принца Гаррі преса Об'єднаного Королівства цей візит банально не помітила.

Інформаційний фон для візиту теж відзначається вкрай похмурими тонами. Не далі як учора прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей під час візиту до Польщі заявила, що країни співпрацюватимуть в питанні протидії дезінформації, яку поширює Росія. А напередодні візиту сам очільник британської дипломатії повідомив, що "наші стосунки з Росією не можуть розвиватися в нормальному режимі, поки Росія продовжує спроби дестабілізувати європейські держави, в тому числі Україну".

Ця заява наочно демонструє вагоме зміщення акцентів у британсько-російських стосунках.

Якщо ще рік тому Велика Британія, ведучи мову про перешкоди для стосунків з Росією, говорила здебільшого про війну на Донбасі та анексію Криму, то зараз риторика дедалі більше зміщується у бік "війни Росії з Європою".

Власне, першою цю тезу висловила прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, але в тому випадку можна було підозрювати, що така заява зроблена з внутрішньополітичними цілями. Її ретрансляція Джонсоном свідчить, що такою є сьогодні й позиція Форін-офісу.

В усій цій ситуації виникає одне-єдине природне питання - а для чого взагалі в такому випадку Борис Джонсон їде до Москви? Сказати, що він думає про російську міжнародну політику, британський посадовець цілком міг і з власного кабінету у Форін-офісі, а трикратно відкладену поїздку перенести ще на рік-другий. Позбавивши себе при тому сумнівного задоволення від передріздвяного спілкування з Сергієм Лавровим.

Офіційна версія. озвучена самим міністром закордонних справ Великої Британії, звучить наступним чином: "Для міжнародної безпеки вкрай важливо, щоб ми спілкувалися один з одним, оскільки наслідки непорозуміння можуть бути дуже серйозні. Мій візит до Росії пройде в дуже важливий час, коли нам необхідно працювати разом, щоб вирішити найбільш гострі світові проблеми". При тому Джонсон додав, що хоче обговорити спільні зусилля по збереженню ядерної угоди з Іраном та протидії загрозі з боку КНДР.

Цілком можливо, що ця версія не є надто далекою від істини. Єдиний момент полягає у тому, що як щодо ситуації з Іраном, так і, особливо, конфлікту з КНДР Лондон не є цілком самостійним міжнародним гравцем. Хоча б тому, що КНДР не входить в зону британських зовнішньополітичних інтересів, і безпосередньо Британії не загрожує.

Натомість у США, як писало Depo.ua, дедалі більше популярності набуває ідея силового впливу на Кім Чен Ина. При тому наслідки реалізації цієї ідеї можуть бути не зовсім передбачуваними.

Цілком можливо, що очільник Держдепу США Рекс Тіллерсон, відмовившись від "політично токсичних" як для себе, так і для свого президента контактів з Лваровим, попросив британського колегу, користуючись нагодою, довести до відома Кремля, що в разі, якщо Путін не зробить все можливе для того, щоб зупинити Кім Чен Ина, силовий варіант розвитку подій на Корейському півострові є практично неминучим. Звичайно, навряд чи хто надіється, що російський президент в цій ситуації несподівано захоче проявити добру волі та готовність до реальної миротворчості. Але специфічний етикет вимушує дипломатів вичерпати всі, навіть ілюзорні можливості до того моменту, коли руки військових ляжуть на штурвали та гашетки.