"Львів" і "Тернопіль" в Польщі: Коли в Україні з'являться артилерійські катери "Перемишль" і "Холм"

У новині про плани поляків поіменувати декілька морських кораблів назвами міст, що розташовані "на колишніх польських територіях", прекрасне все. Прекрасна констатація керівника держкомпанії Польське морське пароплавство Павла Бжезінського про те, що "для всієї західної Польщі ці назви приємні і ностальгічні" (а як же спогади про звірства українців?). Прекрасне бажання екс-імперії бодай якось зафіксувати свою присутність на українських та литовських землях. Прекрасний, врешті, той факт, що країна, чия свобода виросла із гданської верфі, замовляє тепер кораблі у Китаї - але продовжує ностальгувати за світлим минулим.

Втім, після історії з польськими паспортами, де мала бути зображена Остра брама Вільнюса (пардон, "Wilno") і цвинтар орлят у Львові (ще раз пардон - "Lwówie"), дивуватись не доводиться.

Про цю історію можна сказати чимало банальних, загалом-то, речей. Наприклад, про те, що переважна більшість чиновників із партії "Право і Справедливість", не досягнувши значних успіхів у виконанні своїх безпосередніх посадових обов'язків, і опинившись перед реальною перспективою позбутися зручного крісла (як то трапилося і з паном Павлом Бжезінським), намагаються продемонструвати небачений, безсенсовий і безпощадний патріотизм. Який, втім, як показує приклад вже екс-міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського, їм рішуче не допомагає у справі збереження своїх посад.

Можна сказати, що німецький паровий криголам "Штеттін", який Бжезінський приводить як зразок того, що назви кораблів не повинні залежати від політики, називався так не тому, що то німецькі ревізіоністи сумували за відданим Польщі німецьким містом, а тому що був збудований у Шчецині (пардон, Stettin-і в 1933 році) - і використовувався для проламування балтійської криги довкола однойменного порту. А до моменту його списання в 1981 році поляки не протестували проти такої назви німецького корабля не тому, що сильно з неї тішилися - а тому, що перебували у Варшавському блоці, і зовнішню політику здійснювали за вказівкою з Москви.

А ще можна додати, що захоплення Вільнюса у 1920 році внаслідок "непідкорення" Йозефу Пілсудському частин генерала Люціана Желіговського навдивовижу схоже на захоплення Криму "іхтамнєтамі", і піднімати цю історію на щит зараз якось не дуже гарно.

Але все це, звичайно, подробиці. Які мали би більше хвилювати поляків, аніж українців.

А от щодо можливої реакції України на цю незначну, але симптоматичну провокацію, то хотілось би, щоб вона не зводилась тільки до звичних вже дипломатичних нот. А була реалізована, наприклад, у вигляді будівництва пари нових фрегатів для українського флоту. Ну, чи бодай ракетних або патрульних катерів - якщо із фрегатами не впораємось. Із назвами, любими серцю всіх мешканців колишнього Галицько-Волинського князівства. Ну, там "Перемишль" і "Холм", наприклад. Чи "Ряшів" і "Белз". Головне - щоб без будь-яких політичних конотацій. Виключно щоб назви були "приємні і ностальгічні".