Як Трамп підімне Конгрес коштом Путіна

Президент США, схоже, погодиться на посилення економічних обмежень стосовно Росії в обмін на збереження свого повного контролю над санаційною політикою

Depo.Світ
11 липня 2017 20:00
ФОТО: depo.ua

Проти законопроекту стосовно посилення санкцій проти Росії, який з блиском пройшов розгляд в американському Сенаті (97 проти 2) і несподівано застряг у Палаті представників, явно інтригувала адміністрація президента США – і це ні для кого не було секретом. Офіційним приводом було бажання дати Дональду Трампу "свободу маневру" перед зустріччю з Володимиром Путіним. На якій, теоретично, Трамп міг укласти "блискучу угоду".

Зустріч Трампа з Путіним відбулась. Прориву у стосунках ніхто не помітив. І в республіканських "яструбів" з Конгресу виникло цілком закономірне питання – а що тепер стримує прийняття закону, у відповідності до якого санкції проти Росії мають бути розширені, а повноваження президента США стосовно їх пом'якшення без згоди законодавців – помножені на нуль.

При тому це зацікавлення зазвучало на рівні керівників комітетів Палати представників, у яких є всі можливості для форсованого прийняття цього документу.

Подібну можливість помітили – і належно оцінили – в Білому домі. На Капітолійському пагорбі були в спішному порядку були скликані декілька неформальних зустрічей, пройшли переговори представників адміністрації з конгресменами.

І команда президента США запропонувала своє рішення. Директор Білого дому із законодавчих питань Марк Шорт заявив, що адміністрація Дональда Трампа підтримує нові санкції, але заперечує проти тієї частини законопроекту, яка наділяє Конгрес правами контролювати можливе пом'якшення санкцій президентом США.

"Ми стурбовані тим, що законопроект, як ми вважаємо, створює незвичайний прецедент делегування зовнішньої політики 535 членам Конгресу", - зазначив Шорт.

При тому у Вашингтоні з'явились чутки стосовно того, що якщо Палата представників залишить у документі норму про конгресовий контроль над послабленням санкцій, Білий дім накладе вето на весь законопроект.

На практиці все ця означає, що Дональд Трамп готовий демонстративно поступитись інтересами Росії задля збереження всієї повноти своєї влади. Так само легко він готовий поступитись інтересами європейських компаній, які вклали кошти в будівництво "Північного потоку-2" – а тепер можуть отримати чимало проблем за свої власні 4,5 мільярдів доларів, інвестованих у неправильний час в неправильне місце.

У такий спосіб Трамп, скоріше за все, отримає підтримку республіканців – оскільки нові санкції проти Росії, скоріше за все, будуть прийняті, а якщо при тому буде збережено всю повноту президентської влади – так подібний крок є логічною частиною республіканської ідеології.

Не те, щоб все, що відбулося, стало для когось сюрпризом – особливо якщо зважити на той факт, що перед розмовою із Трампом Путін демонстративно продовжив російські контрсанкції на рік наперед (хоча до терміну завершення попередньої порції залишалося іще півроку).

Просто той факт, що антиросійські санкції мають підтримку обох головних партій США, достатньо чітко каже Кремлю, що без істотних поступок отримати будь-які послаблення санкійного режиму від Вашингтону не вдасться. Бо для того, щоби пропонувати Москві якісь односторонні поступки, президент США повинен бути не просто посереднім політиком, а відвертим самогубцем. На яку роль Дональд Трамп явно не підходить.

Натомість для України це означає один простий факт. Нова адміністрація США, схоже, вичерпала свій переговорний потенціал з Кремлем істотно швидше, ніж ЄС. Контакти із вищого рівня плавно рухаються в бік створення двосторонньої групи спецпредставників, де Вікторію Нуланд змінив Курт Ролкер. А спроби вирішити конфлікт "з наскоку" і на найвищому рівні (в успіх яких не вірили ні у Вашингтоні, ні в Москві), зміняться його заморозкою.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ