Як каталонці та тролі Путіна зіпсували шотландцям незалежність

"Ми знаємо, що росіяни втрутилися у французькі вибори. Ми знаємо, що вони втрутилися в німецькі вибори. Тепер ми дізнаємося, що вони мали стосунок до поділу Іспанії. Наскільки я розумію, вони "влаштували лавочку" в Шотландії, яка говорить про незалежність від Великобританії. Це витончена всесвітня стратегія. Це не припинилося і не припиниться" - таку заяву зробив сентаор Ангус Кінг на вчорашніх слуханнях у Вашингтоні стосовно російського втручання в американські вибори.

"Аналогічну позицію зайняли, звичайно, і британські парламентарі. Деміен Коллінз, голова комітету з цифрових технологій, культури, ЗМІ та спорту Палати общин сказав: "Нас цікавить будь-яка політична активність в Facebook у Великобританії, за якою стоять підтримувані Росією організації. Ми точно запитаємо про цю активність у Facebook в рамках нашого розслідування".

При тому офіційно представники Даунінг-стріт когось у чомусь конкретно звинувачувати на разі не наважуються.

Зокрема, Борис Джонсон, міністр закордонних справ, сказав членам парламенту, що поки не виявлено ніяких свідчень російського втручання в британські вибори або референдуми. Сказав, звичайно, невпевнено і з обмовками - але достатньо чітко.

Увесь цей політичний пасьянс стосовно можливого втручання Росії у питання шотландської незалежності, насправді, знімає саме питання можливого референдуму на багато років уперед.

Звичайно, Лондон - не Мадрид. Тому ігнорувати можливий другий шотландський референдум - чи просто забороняти його - Даунінг-стріт, скоріше за все, не стане. Як не вчинив так британський уряд і з першим референдумом про незалежність Шотландії у 2014 році. Просто потуга державної машини була раціонально та ефективно використана на проведення кампанії проти виходу Шотландії - і "незалежники" програли на чесному і відкритому референдумі. Скоріше за все, така сама історія повториться і на наступному голосуванні.

Але зробити це на подібному інформаційному фоні, коли всіляка активна підтримка шотландської незалежності в соцмережах викликатиме більш чи менш закономірні підозри у своєму "замовному" характері, Лондону буде помітно простіше.

Про це здогадуються і прихильники шотландської незалежності, які явно шукають місце і простір для політичного маневру. Зокрема, перший міністр Шотландії і глава Шотландської національної партії Нікола Стерджен вже встиг перенести можливий референдум до моменту завершення Brexit. "Я не буду робити будь-яких подальших суджень щодо термінів (референдуму про незалежність Шотландії - ред.), поки умови Brexit не стануть більш очевидними, поки ми не побачимо, що це все означатиме для Шотландії. Ми знову обміркуємо час, коли у нас буде більше ясності" - таку заяву зробив політик іще до звинувачень у підтримці шотландського референдуму російськими "тролями". Коли було сказано ці слова, ставало лиш потроху зрозуміло, чим закінчився референдум в Каталонії. Але є причини підозрювати, що історія з розслідуванням можливого російського впливу на волевиявлення шотландців явно не додасть Стерджену рішучості.

Напевно, ми так ніколи і не довідаємося напевне, чим саме була заява сенатора Кінга - чистісінькою правдою чи креативною і дієвою "дезою", створеною на Даунінг-стріт. Але в тому, що вся ця історію дала Лондону декілька років спокою від енергійних спадкоємців оспіваного Лесею Українкою Роберта Брюса, сумніватись не доводиться.