Як ФСБ допомагає зміцнювати санкції проти Росії

Репресії ФСБ проти керівництва підприємств, які не зуміли приховати факту поставок підсанкційної продукції – це кращий спосіб закріпити непорушність західних санкцій

Depo.Світ
14 липня 2017 13:00
ФОТО: depo.ua

Довга епопея з турбінами Siemens, які раптом сплили в окупованому і підсанкційному Криму, зазнала нового радикального повороту.

Гендиректора російської компанії "Силові машини", якій спільно з компанією Siemens належить завод з поетичною назвою "Сіменс технології газових турбін", де й були зроблені поставлені до Криму пристрої, пов'язали.

При тому зробили це не поліцейські десь у ЄС, отримавши ордер на порушника економічних санкцій. Та й не видав би в Європі ніхто такого ордера. Гендиректора "Силових машин" пов'язала ФСБ. Роман Філіппов був затриманий в Петербурзі співробітниками Федеральної служби безпеки Росії за підозрою в розголошенні державної таємниці, після чого потрапив на тривалий допит. Після допиту директора відпустили – але вже не зовсім на волю, а на підписку про невиїзд. І статус у нього тепер – підозрюваний у тяжкому кримінальному злочині.

За даними слідства, Роман Філіппов "ознайомив сторонніх осіб з документами, що містять секретні відомості". Коротше кажучи, "видав буржуям найголовнішу таємницю".

Якою саме була таємниця – здогадатися нескладно. Історія з поставкою турбін до Криму, скоріше за все, буде мати неприємні наслідки як для компанії Siemens (хоч там і переконують, що "ні сном, ні духом" – і взагалі, подали до суду на всіх причетних до постачання турбін в окупований та підсанкційний Крим) – так і для Росії. Оскільки тепер будь-який серйозний міжнародний концерн тричі подумає, чи варто мати справу з Росією. Де за вказівкою влади продукцію можуть пере направити до Криму, потім пронирні-журналісти цей факт зафіксують і оприлюднять, і далі піде такий сеанс негативного піару в європейській пресі, що й за рік не відмиєшся.

І це тільки один прикрий для Путіна наслідок історії з турбінами Siemens, ніяк від Росії не залежний.

А другий полягає в тому, що за допомогою публічної розправи над Філіпповим ФСБ максимально наочно продемонструвало, що вся відповідальність за махінації, пов'язані з поставками підсанкційної продукції до Криму зокрема, і до Росії загалом, лежить виключно на керівниках структур, які цими поставками займаються – чи то в ролі проміжних ланок, чи то в ролі отримувачів.

Звичайно, незаконні поставки підсанкційного обладнання курують ті ж таки російські спецслужби. Але людей з "гарячим серцем і холодними руками" для монтажу генераторних турбін, нафтових вишок чи складного промислового обладнання мало. Потрібні ще й люди, здатні тримати в руках гайковий ключ. А з цим виникнуть проблеми.

Можливо, гендиректор "Силових машин" і справді щось не те комусь не тому показав. Але якщо директор іншого підприємства наступного разу буде обережніший, і поставить біля свого сейфу охорону з гвинтівками – то що завадить комусь із інженерів чи робітників запостити "фоточку" в соціальні мережі? Як всі добре пам'ятають, "фоточки" свого часу постили навіть солдати, що з території Росії вели вогонь по території України. При тому відповідальність за подібні "фоточки", що можуть дати матеріал іноземним журналістам, за доброю радянською традицією теж нестиме керівництво підприємства, яке переправляло, отримувало чи монтувало підсанкційний товар.

І керівники подібних підприємств, не маючи бажання познайомитись із ситуацією, в яку потрапив Філіппов зсередини, робитимуть все можливе, аби справи з підсанкційними технологіями та обладнанням теж не мати. Пропонуючи, приміром, використовувати російські аналоги, чи відмовлятись від відповідних проектів. Простіше кажучи – саботувати порушення санкцій, турбуючись про власну безпеку.

Якби у Володимира Володимировича був душевний розмах його кумира – Йосипа Віссаріонович, він вирішив би питання просто. Кілька сотень сфальсифікованих кримінальних справ проти грамотних інженерів, кілька тисяч – проти кваліфікованих робітників, і тюремно-арештантські бригади для таємного монтажу підсанкційного обладнання – готові. Змонтують хоч в Криму, хоч на Магадані, і витрати – лиш на баланду. Але поки що російське керівництво до подібного розвитку подій здається, іще не готове. Хоча, можливо, це лиш справа часу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ