Вторгнення Ердогана в Сирію: Як виглядає справжня американська зрада

Поки турецька армія "нарізає салямі" з курдських земель і їх мешканців, у Вашингтоні спостерігають, як союзники у війні з "Ісламською державою" стікають кров'ю. При тому Дональд Трамп "висловлює обурення" - але разом із тим віддає наказ "не втручатися"

Вторгнення Ердогана в Сирію: Як виглядає…

Нова військова операція Туреччини в Сирії, яка фактично розпочалася іще в понеділок, учора ввечері була "офіційно оголошена". Сеанс використання армії на території чужої країни президент Туреччини Реджеп Ердоган поетично назвав "Джерелом миру".

Це сумнівне "джерело", на перший погляд, має ніби й не надто великі масштаби — якщо вірити Анкарі, турки хочуть створити на сирійській території 30-кілометрову "смугу безпеки", яку заплановано "звільнити від курдських формувань".

Проблема полягає в тому, що "звільнення від курдських формувань" в реальності перетворюється на "звільнення від курдів", а невеликі ніби 30 кілометрів "глибини" операції простягаються, в свою чергу, від ріки Євфрат аж до іракського кордону. В результаті виходить, що від курдів хочуть "звільнити" шмат землі, який становить трохи менше половини від всіх територій, зайнятих курдами в Сирії.

Почалось "Джерело миру" як класична військова наступальна операція, із авіанальотів та артпідготовки, без попередження, в тому числі і по населених пунктах. А за кілька годин вперед рушила піхота і бронетанкові підрозділи — і вздовж усього кордону закипіли бої. А на розташовані впритул до кордону турецькі міста полетіла "відповідь" курдських мінометників. Війна розгорається, бійці курдських сил самооборони, що дотепер проводили операції проти недобитків Ісламської держави, тепер вимушені повернути зброю проти турків.

Натомість реакція світової спільноти на початок нових бойових дій вийшла, скажемо м'яко, стриманою. "Турецький наступ створює загрозу нової гуманітарної катастрофи", - заявив очільник німецького МЗС Хайко Маас. "Важливо уникати дій, які можуть ще більше дестабілізувати регіон, посилити напруженість і викликати зайві страждання людей", - підтримав його генсек НАТО Йенс Столтенберг. "ЄС закликає Туреччину припинити односторонні бойові дії, які підривають стабільність регіону" - із кількагодинним запізненням приєднався до цього скорботного хору Брюссель в особі Ради ЄС. А іще пізніше Франція, Великобританія, Німеччина, Польща та Бельгія навіть скликали термінове засідання Радбезу ООН — на якому нації, звичайно, "стурбуються".

Якщо ж говорити про реакцію великих геополітичних гравців, які мають в цьому регіоні інтерес і збройні сили, то вона, насправді, нічим не відрізняється.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков повідомив, що Володимира Путіна пан Ердоган попередив про початок операції заздалегідь - в телефонній розмові. Це все, що хотіли сказати в Москві.

Натомість президент США Дональд Трамп назвав військову операцію "вторгненням", і висловив "рішуче несхвалення" дій Туреччини. "Сьогодні вранці Туреччина, яка є членом НАТО, вторглася до Сирії. США не схвалюють цю атаку і дали зрозуміти Туреччини, що ця операція - погана ідея", - зазначено в заяві американського лідера. При цьому, за даними телеканалу Fox News, американські військові отримали наказ не перешкоджати проведенню операції, коли курдські формування запросили у них допомоги.

Себто ситуація, наразі, виглядає наступним чином. Туреччина вже давно стала "ніби союзником" США, а сама закуповує російську зброю. При тому Ердоган зустрічається із Путіним заледве не кожен місяць. І зараз війська Ердогана рівняють із землею позиції — а також населені пункти союзників США, які пліч-опліч з американськими солдатами воювали із "Ісламською державою". Американські солдати мовчки спостерігають.

Чим небезпечною є політика Трампа в цій ситуації? Можна багато говорити про "здачу Сирії", руйнування балансу в регіоні, ймовірне підсилення "Ісламської держави" й інші далекі від нас речі.

Але насправді все простіше. Демонстративна зрада союзників — це є найкращий спосіб союзників позбутися. При тому йдеться не тільки про курдів.

Бо якщо солдати США, чиї бази знаходяться практично в районі бойових дій, не втручаються в турецький наступ на курдів, то хто і чим гарантує, що американські солдати, розмішені у Польщі чи Прибалтиці, втрутяться, в разі чого, у російський наступ? Чи все обмежиться дзвінком Володимиру Путіну з повідомленням, що введення військ на територію сусідніх країн є "поганою ідеєю"?

Зрадивши курдів, чинний господар Білого дому думає, що він зекономив кошти на протидії Туреччині (бодай економічній та дипломатичній). А в реальності, здається, він зраджує не тільки найбільший бездержавний народ планети — але й геополітичні інтереси США. Які дотепер забезпечувалися не тільки і не стільки бюджетом Пентагону, як наявністю союзників у всіх кутках планети.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"