Кривавий піар: Як закиди Ердогана та Кадирова підштовхнули Францію до бійні

У Франції – знову теракти. У Ніцці в неоготичному соборі Нотр-Дам терорист з ножем відрізав голову жінці, вбив церковного сторожа і порізав ще одну жертву настільки, що та померла за лічені хвилини. Все це відбувалося під крики "Аллах Акбар!". "Почерк той же самий, що вбивства відважного вчителя Самюеля Паті", - написав у "Твіттері" мер міста Крістіан Естрозі. Додавши, що "настав час вимести  ісламофашизм з нашої землі".

Прем'єр-міністр Жан Кастекс підняв рівень загальнонаціональної небезпеки до найвищого, і пообіцяв, що відповідь влади буде негайною, чіткою і безжальною. Президент Макрон скликав на ранок п'ятниці екстрене засідання Ради оборони і національної безпеки.

При тому напад у Ніцці, вочевидь, був не єдиним сьогоднішнім терактом – просто решті терористів пощастило менше. Наприклад, в Саудівській Аравії місцевий житель накинувся з ножем на охоронця французького консульства в місті Джидда і поранив його. Втім, охоронець – не парафіянка в соборі, він вижив, а нападник був затриманий.

В Ліоні було затримано громадянина Афганістану з 30-сантиметровим ножем і неадекватною поведінкою.

Біля Авіньойону поліція застрелила невідомого, який погрожував перехожим вогнепальною зброєю. Хоча чи був він ісламістом, чи жертвою осіннього загострення психіатричних проблем – наразі невідомо.

Можна, звичайно, припустити, що всі ці "серійні" теракти – хитрий план із розхитування ситуації у Франції. Але зважаючи на примітивну зброю, хаотичний характер атак і відсутність чітко артикульованих вимог, складається враження, що здійснюють їх таки "самодіяльні" виконавці. Вони ніби як менш смертоносні, ніж учасники розгалужених терористичних груп. Але, з іншого боку, абсолютно непередбачувані.

Звичайно, французька поліція посилить заходи безпеки, ретельніше патрулюватиме міста, скоріше за все, буде в залучено армійські підрозділи. Але все це навряд чи зупинить божевільних одинаків з ножами.

Що стало причиною загострення? Звичайно, історія з вбивством Самюеля Паті та реакція на подію Макрона, який взявся боротися з ісламським сепаратизмом, стали першоосновою всього конфлікту.

Але бажання мусульманських лідерів пропіаритися на всій цій історії, розповісти про французького президента, який "принижує мусульман", "психічнохворий", "терорист" і так далі – все це з рядового конфлікту і внутрішньої французької справи зробило замалим не нову війну мусульман з християнами. І якщо стосовно подій у Франції ще можуть бути дискусії, то напади на французів у мусульманських країнах однозначно будуть на совісті іноземних лідерів, які взялися "боротися із свавіллям Макрона".

При тому всі маніпулятори – як масштабні, на кшталт Ердогана та Імрана Хана з Пакистану, так і кишенькові, на кшталт Рамзана Кадирова, чітко знали, що їхня критика – це виключно спосіб заробити політичні бали в мусульманському світі. Зобразити себе "захисниками правовірних" від підступних планів французького президента відправити юних мусульман у пекло державних шкіл.

А от декотрі мусульмани у Франції сприйняли все це як заклик до джихаду. І повели себе відповідно.

Звичайно, після різанини в Ніцці Ердоган збавив тон, заговорив про "варварство" і висловив підтримку французькому народу. Але справу вже зроблено. Мертві залишаться мертвими. На вулиці вийдуть патрулі, які особливо прискіпливо ставитимуться до мусульман, влаштовуватимуть рейди в мусульманських кварталах, і дадуть можливість мешканцям тих кварталів відсути себе партизанами в районі "зачистки". Що, в свою чергу, провокуватиме найменш психологічно стійких на чергові нерозважливі дії.