ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Візовий скандал між Грецією та Росією: Чому московських попів не пускають на Афон

Уряду Алексіса Ципраса, схоже, набрид той факт, що в його країні існує потужний російський анклав, що намагається диктувати свою волю Афінам

Depo.Світ
10 серпня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Чутки про те, що грецькі посадовці якось не дуже схвально почали ставитись до російських духовних осіб, циркулювали вже зо три тижні. Але циркуляція ця відбувалася, переважно, в межах дуже специфічних ресурсів, підтримуваних РПЦ. І читаючи повідомлення на кшталт "Слідом за легалізацією "одностатевих союзів" ліволіберальний грецький уряд почав "безбожну п'ятирічку", частиною якої стали русофобські провокації" – зрозуміти, що саме відбувається між двома дуже дружніми в недалекому минулому країнами було складно.

Себто той факт, що з дружбою щось негаразд, став зрозумілим іще в липні, після висилки із Греції російських дипломатів з формулюванням "за підрив національної безпеки". Але одна річ – прогнати парочку "птахів гнізда Лаврова" – такий крок за останні місяці здійснили практично всі західноєвропейські держави. А от почати "візові репресії" проти священнослужителів РПЦ, котрим масово почали відмовляти у праві на в'їзд до сонячної Еллади – це крок вже зовсім іншого масштабу.

Втім, невдовзі повідомлення про негласні візові обмеження із довкола-РПЦшних сайтів перебрались до далеко поважніших видань, і стало зрозуміло, що це не чутки про злодіяння "ліволібералів" – а сувора реальність, в якій "матушкам" і "чадам" візи до Греції безпроблемно давали, а от "батюшкам" рекомендували залишатися вдома.

Далі робити вигляд, що нічого не відбувається, в Росії вже не могли, і вчора небезвідома Маша Захарова повідомила, що російське МЗС направило до грецького посольства у Москві ноту з вимогами про роз'яснення ситуації. Греки наразі мовчать, і є підозри, що у відповідь на ноту надішлють більш чи менш тривіальну відписку.

Що ж стало причиною того, що Афіни ввели проти Москви негласний санкційний режим, блокуючи поїздки духовенства РПЦ до Греції, а якщо точніше – то на гору Афон?

Відповідь на це криється у останніх геополітичних процесах у Європі. Після того, як у 2016 році Росія, здійснивши спробу військового перевороту в Чорногорії, продемонструвала власну готовність повернутись на Балкани та у Південну Європу – чи, принаймні, підняти там криваву каламуть, як у ЄС, так і в США прийняли рішення цьому протидіяти. В числі інших способів протидії значився і дипломатичний – за допомогою якого планували "розрулити" наявні в регіоні міждержавні конфлікти, на яких, потенційно, міг зіграти Володимир Путін. І якщо із деякими з них – на кшталт стосунків між Сербією та Косово – справа поки що просувається погано, то у випадку з іншим давнім конфліктом – між Грецією та Македонією, Вашингтон та Брюссель досягли помітного успіху. Македонські еліти ніби погодились стати північно-македонськими, а Афіни готові зняти перешкоди вступу Македонії до НАТО та ЄС. Хеппі енд. Але неповний. Тому що в пакеті домовленостей був іще й пункт про надання автокефалії македонській церкві (т.зв. Охрідській архієпархії), до якої належать дві третини населення Македонії і яка перебуває у неканонічному статусі з 1967 року. Тут допомогти подолати ситуацію пообіцяв Вселенський патріарх Варфоломій.

Після чого російські емісари, які ніколи й не покидали священну грецьку гору Афон, якось навдивовижу активізувалися – і через декілька днів світ побачило звернення керівництва всіх без винятку афонських монастирів (які в нормальному стані перебувають між собою у вельми складних стосунках) про те, що домовленості Афін з Македонією – це зрада "еллінського світу". Саме такими словами. Вочевидь, звикши писати про "рускій мір" справжні автори афонського послання не зуміли змінити звичної риторики.

Після чого в Афінах вирішили, що це – перебір. І ситуацію, за якої монашеська братія, отримавши моральні та матеріальні стимули від російських емісарів, раптом виставляє Грецію на посміховисько, треба припинити. "Імператорському православному палестинському товариству" (яким керує екс-директор ФСБ Росії Степашин) порекомендували до Афону навіть не наближатися. А всім решту російським духовним особам греки потроху псують життя, банально відмовляючи у візах. Причиною кінця російсько-грецької дружби став той простий факт, що в Кремлі не зрозуміли – чи не захотіли зрозуміти того простого факту, що ліворадикальному очільнику Греції зовсім не хочеться сваритись ні з Брюсселем, ні з Вашингтоном задля збереження хороших стосунків з Росією. І що поводитись у чужій країні як в себе вдома можна тільки тоді, коли та країна від тебе залежить. Матеріально. А Греція, в якої зараз зовсім інші спонсори, для Москви втрачена. Ймовірно, назавжди.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ