Віза Міхо та російський пацюк: Що західна преса писала про Україну

У щотижневому огляді Depo.ua наводить найбільш важливі думки та замітки про Україну, які з'явилися у західних ЗМІ.

У понеділок, 18-го грудня, більшість засобів масової інформації описали конфлікт біля Жовтневого палацу між "міхомайданівцями" та поліцією, який стався 17-го грудня.

Про Саакашвілі

Reuters написав замітку про зіткнення з поліцейськими у палаці, в якому тривав концерт, а також надав позиції Антона Геращенка, що поклав відповідальність на Міхо, а також коментар самого Саакашвілі про провокацію і слова Сергія Лещенка, що такі дії можуть "зруйнувати залишки довіри серед однодумців, політичних партнерів і відштовхнути суспільство". Важливо, що видання чомусь не наводить позиції посольств Канади, Великої Британії та США в Україні. Вони одноголосно засудили штурм і це є важливим меседжем міжнародної спільноти.

Окрім цього, нідерландський De Telegraaf дізнався, що Саакашвілі отримав візу для в'їзду в Голландію.

"Саакашвілі нещодавно отримав візу нашої країни в посольстві Нідерландів у Києві у контексті возз'єднання сім'ї. 49-річний політик одружений на голландській громадянці Сандрі Рулофс, з якою у нього двоє дітей", - йдеться в повідомленні.

Цю інформацію виданню підтвердили джерела в Міністерстві безпеки і юстиції Нідерландів. Це свідчить виключно про те, що Саакашвілі готує план "Б" на випадок того, якщо справи проти нього в Україні по "грошах Курченка", а також екстрадиційну перевірку і таке інше, доведуть до кінця

Про журналістів

Euobserver наводить статтю Тіма Гібсона, в якому автор пише про те, що Євросоюз має захистити незалежні ЗМІ в Україні. Особливо, перед президентськими виборами 2019-го. Що цікаво, автор наводить приклади тиску на ЗМІ згадуючи історію з "Українською правдою", коли у вересні СБУ вимагала від видання зняти статтю, в якій "критикувалися оборонні можливості України", а також "розголошувалася держтаэмниця". Автор нагадує про кримінальне провадження і має на увазі статтю "Сучасну зброю для армії знову відклали "на завтра". Також він нагадує про іспанських журналістів Антоніо Памплеегу та Анхеля Састре, які не змогли в'їхати в Україну через роботу в "Л-ДНР". І каже, що такі методи можуть обмежити свободу журналістів.

Про Порошенка

Мабуть, найбільш жорсткий матеріал цього тижня із критикою влади України вийшов у німецькому виданні Bild.

"Корупція і непрозорі угоди. Німеччина погрожує президенту України" авторства Петера Тіде. У статті автор підкреслює, що в німецькому уряді зростає незадоволення по відношенню до президента України Петра Порошенка. Канцлер Меркель, мовляв, незадоволена курсом президента України в якості президента і бізнесмена. Видання наводить свій інсайд щодо того, що "Федеральний уряд і Комісія ЄС загрожують Україні припиненням виплат фінансової допомоги". І щоб цього не сталося, Україна має боротися з корупцією "у верхівці влади".

Про зброю

20-го грудня у Washington Post вийшла думка Джоша Роджина "Адміністрація Трампа схвалила продаж летальної зброї Україні".

У ній йдеться, що Державний департамент США затвердив комерційну ліцензію на продаж Україні (по лінії Direct Commercial Sales - DCS) партії 12,7-мм снайперських гвинтівок Barrett M107A1 і боєприпасів та супутнього майна до них загальною вартістю $41,5 млн. Про Javelin не йдеться.

"Це перший явний відхід уряду США від фактичної заборони на продаж американської зброї Україні, який йшов від адміністрації Обами. Цей крок отримав сильну підтримку вищих посадових осіб національної безпеки кабінету Трампа і Конгресу, але може ускладнити заявлені президентом Трампом амбіції щодо налагодження роботи з президентом Росії Володимиром Путіним", - йдеться у статті. Тим не менш, високопоставлені представники адміністрації Трампа кажуть, що "Трамп особисто схвалив рішення дозволити видачу ліцензії після того, як був йому представлений меморандум з приводу такого рішення від імені міністра оборони Джима Меттіса і державного секретаря Рекса Тіллерсона. Хоча не було формальної заборони на такі поставки зброї, однак це рішення обговорювалось в адміністрації саме як зняття фактичних обмежень адміністрації Обами".

"Інші, включаючи Меттіса, розглядають продаж як принциповий сигнал про те, що Сполучені Штати будуть підтримувати своїх союзників. Вони кажуть, що Україна просто захищає свою територію, і тому летальну зброю не повинно розглядатися як провокація".

Про шпигуна

Як відомо, 20-го грудня пізно увечері українські спецслужби затримали в Кабміні російського шпигуна, перекладача і заступника начальника протоколу Станіслава Єжова. Західні ЗМІ відреагували на це затримання з ізюминкою. Наприклад, канадське CBCnews подало новину із заголовком "Обвинувачений російський шпигун перебував у приміщенні для переговорів "Трюдо" з прем'єр-міністром України". І навело відповідну фотографію.

"Ви не можете наблизитись ближче до влади в Канаді, ніж знаходитися біля столу прем'єр-міністра", - додає видання.

Втім, "представник Трюдо не підтвердив, що Єжов був частиною делегації і сказав, що у Канади був свій перекладач", натякаючи, можливо, на україномовного перекладача для нашого прем'єра?

Про резолюцію і Крим

Пропустити оновлену резолюцію ООН по Криму, щодо "прав людини в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь (Україна)", яка була схвалена на тижні, не можна забувати.

В резолюції підтверджується, що між Україною і Росією існує збройний конфлікт, засуджується "ретроактивне застосування РФ власних законів на окупованій території та примусове переведення громадян України в російське громадянство", висловлюється вимога, аби Росія виконала проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення прав і свобод громадян України на півострові. Також висловлюється заклик, щоби російська окупаційна влада забезпечила на півострові освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Найбільш цікавий підсумок із західних ЗМІ зробила "Rzeczpospolita", написавши статтю про те, що "Україна та Росія мобілізують своїх союзників в Організації Об'єднаних Націй".

"Протягом кількох годин Генеральна асамблея проголосувала у справі двох резолюцій: одну подала Україна, а другу Росія. Хоч їх зміст не був суперечним, визнано, що голосування – це "обмін ударами" між Києвом та Москвою. Переможною з нью-йоркського залу Генасамблеї ООН вийшла Україна. Її документ стосувався порушення прав людини в Криму, Росію в ньому названо державою-окупантом. Російська сторона відповіла своєю резолюцією про "необхідність боротьби з прославлянням нацизму", в якій не названо України та балтійських держав, хоч документ спрямований проти них. Видання наводить пояснення російського політолога Алєкcєя Макаркіна, що резолюції Генеральної асамблеї є чимось на зразок реваншу за те, що неможливо прийняти відповідне рішення на форумі Ради Безпеки ООН", - сказано в матеріалі.

Читайте також: Глобальний акт Магнітського, Саакашвілі і Дуда: Що західна преса писала про Україну