Трамп проти Гааги: Навіщо США "замочили" міжнародний кримінальний суд

Учора США майже що офіційно оголосили війну Міжнародному кримінальному суду. До бомбардування справа, можливо, поки що не дійде, але адміністрація Трампа "буде чинити опір", якщо Міжнародний кримінальний суд, який базується в Гаазі в Нідерландах, офіційно приступить до розслідування ймовірних військових злочинів, скоєних військовослужбовцями США під час війни в Афганістані. Таку заяву зробив радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон.

"Опір", за словами Болтона, полягатиме у тому, адміністрація Трампа розгляне питання про те, щоб заборонити в'їзд до США суддям і прокурорам, ввести санкції стосовно будь-яких коштів у фінансовій системі США, і переслідувати їх в американській судовій системі. Не зовсім зрозуміло, під яким приводом — але було б бажання, а статті знайдуться.

"Ми не будемо співпрацювати з МКС. Ми не будемо надавати допомогу МКС. Ми не будемо вступати в МКС. Ми дозволимо МКС померти самостійно. Зрештою, МКС вже мертвий для нас", - заявив Болтон, свідомо чи несвідомо копіюючи Черчіля. Знаменною є і дата цієї заяви радника Трампа, оскільки про переслідування американських війскових за ймовірні злочини в Афганістані він згадав в акурат напередодні річниці масштабних терактів у США, які й стали причиною для введення військ в Афганістан.

"Адміністрація Трампа руйнує світовий порядок", - може подумати у цьому місці читач. І помилитись. Бо скептичне ставлення до Міжнародного кримінального суду міцно закорінене в міжнародній політиці США ще з 2000-го року, коли суд було створено. Тоді США ніби й ратифікували Римський статут — але вже через 2 роки підпис відкликали. Скептично до суду ставився і Біл Клінтон, і вся родина Бушів. А в 2002 році був навіть прийнятий спеціальний Закон про захист американського персоналу за кордоном, який дозволяє застосування військової сили для звільнення будь-якого американського громадянина, затриманого на території якоїсь держави за ордером МКС. Готовність відправити спецназ — це вам не погроза прийняти санкції.

З одного боку, заява Болтона і поведінка адміністрації Трампа багато в чому підводить червону лінію під діяльністю суду, до складу якого входить 121 держава, а ще кілька десятків підписали, але не ратифікували статут МКС. Під діяльністю суду, який, як не крути, покарав багатьох військових злочинців. Але який тепер, без США, Китаю та Росії, фактично приречений займатись переважно африканськими диктаторами-людожерами.

З іншого боку, система сучасного міжнародного правосуддя теж наразі виглядає доволі дивно. Оскільки карає вона дуже вибірковий контингент винних.

Коли терористи вчинили масовану атаку на США — Міжнародний кримінальний суд не почав розслідування та вилов кровожерів на афганській території. Натомість коли злочини, ймовірно, скоїли американські військові — вони стануть об'єктами переслідування. Коли палестинські терористи обстрілюють Ізраїль ракетами — вони залишаються поза увагою Гааги. А от коли в результаті ізраїльських заходів у відповідь гинуть палестинські цивільні — то у Гаазі думають над тим, як притягнути до відповідальності винних.

Справедливість, у такий спосіб, виходить трохи вибірковою. Себто не надто справедливою. І допоки міжнародна правова система матиме такий "дірявий" характер, рішуче засуджувати дії США, мабуть, якось не доводиться.