Російське "м'ясо" в Сирії: У якій пастці опинився Путін

Іран, замість постачати "гарматне м'ясо" для російських геостратегічних планів, взявся переслідувати у Сирії свої власні інтереси, які явно йдуть у розріз з російськими

Журналіст відділу «Світ»
Російське "м'ясо" в Сирії: У якій п…

Ситуація в Сирії, яка впродовж двох місяців і без того впевнено рухалася від поганого до гіршого, за останні дні деградувала практично до стану війни всіх проти всіх.

Мабуть, найбільше інтересу в Україні на цих вихідних викликала інформація російського адвоката Марка Фейгіна про те, що під час останнього авіаудару західної коаліції по асадівських силах, котрі 7 лютого штурмували позиції курдів та поміркованої сирійської опозиції, загинула значна кількість російських найманців з приватної військової компанії Вагнера. "Повідомила людина, яка спілкується з людьми з "Вагнера", що кількість загиблих контрактників ПВК в долині Євфрату в Сирії досягла 215 людей. Підійшли до курдського укріпрайону, розгорнули артилерію, дали залп і тут же їх накрили американці", - написав Фейгін у своєму Твіттері.

Втім, вся ця історія виглядає явною фантастикою. Перш за все тому, що масштабні наступальні операції у Сирії фактично ніколи не здійснювались силами виключно російських найманців. Зазвичай, атакували ворожі позиції асадівці та іранські бійці за підтримки російських літаків, інструкторів, артилеристів та бійців спецпризначення. А тут виходить, що півтисячний загін, який за підтримки бронетехніки та артилерії намагався "в лоб" взяти штаб "Сирійських демократичних сил", складався виключно з російських найманців.

По-друге, як американці, так і курди однозначно повідомляли російську сторону про швидку атаку на знахабнілих асадівців. Якби штурмова група наполовину складалася з росіян, її б відвели - або переконали американців бодай трохи зачекати з ударом. Якщо не з почуття обов'язку перед найманцями (яких туди, звичайно, "ніхто не посилав"), то бодай виходячи з тих міркувань, що така відверта "підстава" під ворожу авіацію може зруйнувати бойовий дух решти "вагнерівців" і довести справу до їх відвертих сутичок з російськими армійськими підрозділами та офіцерами.

Тому вся історія, розказана Марком Фейгіним, видається не надто правдоподібною. Себто десяток-третій росіян від атаки авіації постраждати цілком могли, але дві з гаком сотні - явний перебір. Втім, і без знищених "вагнерівців" сенсацій на лінії фронту на вихідних вистачало.

Досить констатувати бодай той факт, що в Сирії фактично з'явився новий фронт. Ізраїльська авіація вже давно наносила точкові удари в цій країні. Але на цих вихідних було проведено наймасштабнішу операцію за весь час сирійської війни, спрямовану як проти асадівців, так і їх іранських друзів.

Якщо хто не в курсі - то все почалося з іранського дрона, який залетів з боку Сирії на територію Ізраїлю. Де за півтори хвилини був збитий, а "група помсти" з ізраїльських винищувачів завдала удару по базі в центральній Сирії, звідки керували дроном (до слова, доволі вдалою іранською реплікою американського RQ-170). По дорозі назад по винищувачах відпрацювали сирійські ППО, яким вдалося пошкодити один літак.

Після чого за декілька годин значна кількість ізраїльської авіації нанесла удар по 12 чи 14 цілях, пов'язаних з іранськими ППО. За неперевіреними даними, в центральній частині Сирії сил і засобів протиповітряної оборони у Асада залишилось після того небагато.

Війна перейшла до нового етапу. І штука навіть не в тому, що тепер небо над Сирією можуть контролювати тільки США, Росія та, частково, Ізраїль. Штука в тому, що тепер і Москва, і, особливо, Дамаск опинились в цікавій ситуації. За якої Тегеран може продовжувати дратувати Ізраїль і тестувати на міцність єврейські ВПС та ППО з сирійської території. А удари помсти при тому повертаються вже по Дамаску. Б'ючи, заодно, і по російському престижу.

При тому радикально псувати стосунки з Ізраїлем Володимир Путін поки що не збирається. З іншого боку, без чисельних і боєздатних наземних сил, які Тегеран тримає в Сирії, Росія та Асад теж поки обійтися не можуть. Як саме їм вдасться вийти із цієї ситуації - покажуть найближчі кілька місяців. Але в тому, що кордони зон впливу, встановлені в Сирії минулого року, будуть радикально змінені, і на спустошену громадянською війною країну чекає новий "переділ", сумніватися, на жаль, не доводиться.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme