"Заморожений" добробут росіян: Як окупація Криму та Донбасу востаннє допоможе Путіну

Учора, в програмі з промовистою назвою "Москва. Кремль. Путин" прес-секретар російського президента Дмітрій Пєсков черговий раз озвучив увесь "канонічний" набір російських пропагандистських штампів стосовно Донбасу.

Про те, що в цьому регіоні "мова йде про внутрішньоукраїнський конфлікт". І що "розв'язання" цього конфлікту блокує Україна. І про те, що "пасивність Києва в реалізації прийнятих рішень видна неозброєним оком і в Парижі, і в Берліні". І навіть про те, що зараз із Києва стосовно подій на Донбасі до Москви "зараз ніхто особливо і не дзвонить". А єдиною відносно свіжою заявою в цій промові була хіба що ця фраза: "Чим далі заходить ситуація, тим складнішим стає це врегулювання".

Говорити про суть і зміст висловлювань жодного сенсу немає всі ці "тези" були неодноразово обговорені.

Цікаво інше — чому Пєсков черговий раз сказав все це саме для російської аудиторії. Адже ефір телеканалу "Росія-1" — це не дипломатичний майданчик і навіть не телепомийка Медведчука, яка може донести черговий раз повторені тези до українських глядачів, і заставити їх "жахнутись діям злочинної влади". "Росія-1" — це джерело, яке доводить офіційну позицію Кремля до пересічних росіян. І ця позиція зараз виглядає наступним чином — Україна не просто саботує "реінтеграцію" Донбасу на російських умовах. З плином часу ця "реінтеграція" стає дедалі менш ймовірною.

Причини подібних заяв Пєскова криються у вельми недавній історії. Під час щорічної прес-конференції 17 грудня Путін заявив, що Росія "як підтримувала Донбас, так і буде підтримувати".

На тлі того, що громадяни Росії не надто задоволені падінням рівня свого добробуту, доречність економічної підтримки Донбасу, скоріше за все, викликала певне роздратування "у масах". Не виключено, зафіксоване соціологами.

Що призвело до швидкої інформаційної реакції — вже через півтори доби той самий Пєсков заявив: "Не забувайте, що цей регіон абсолютно відірваний від України, не перший рік в умовах жорстокої блокади з боку своєї батьківщини. У цих умовах, звичайно ж, з урахуванням проживання там великої кількості російськомовних людей, Росія не може залишатися байдужою і не буде залишатися".

І от учора до цієї нехитрої економічної комбінації було додано останній логічний елемент – Україна не просто "зволікає з розв'язанням конфлікту" - себто згодою на російські умови капітуляції. Це зволікання може спричинити до "заморозки" конфлікту на невизначено довгий період часу. У чому, звичайно, також винна Україна.

Відповідно, Росії і далі доведеться надавати "гуманітарну допомогу", через яку нібито й погіршується рівень добробуту самих росіян. Не через падіння цін на нафту, не через міжнародні санкції за військову агресію — а саме через кількадесят машин із борошном, цукром, і снарядами для "ополченців".

Аналогічний дискурс, до речі, має місце і стосовно Криму. Коли восени стало зрозуміло, що проблеми з водою нікуди не подінуться, і "влада" анексованого півострова заявила, що без масованого будівництва опріснювальних установок вирівняти ситуацію не вдасться, Путін під час останнього сеансу спілкування "з народом" дав зрозуміти, що це вкрай дорогий проект, який боляче вдарить по загальноросійському бюджету.

А коли ще й міністр закордонних справ України натякнув, що Росії доведеться опріснювати воду самотужки, оскільки Київ збирається уважно стежити за дотриманням санкційного режиму стосовно окупованого півострова, і не допустити використання там іноземного обладнання, реакція Москви була різкою до неадекватності. "Припинивши раніше доступ прісної води по каналу, тепер вона (українська влада — ред.) хоче докласти зусиль, щоб позбавити людей води взагалі. Це ж треба так ненавидіти людей!" - обурився голова Держдуми В'ячеслав Володін минулої п'ятниці.

Таким чином, потреба фінансувати потреби Криму та надавати "гуманітарну допомогу" Донбасу використовується в Кремлі як одна з "офіційних" причин економічних проблем Росії. Винуватцем, звичайно, виступає Україна. Оцінюючи позицію якої, у Москві натякають своїм громадянам, що наявна ситуація може істотно затягнутися. А от опція повернути вкрадені території законним господарям у Кремлі, на жаль, поки що не розглядається. Принаймні, в публічній площині.