ЧС 2018
Вибори-2019
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Миротворці після "Мінська": Яке майбутнє для Донбасу готує "нормандський формат"

У Німеччині на берлінській віллі "Борзіг" голови МЗС країн нормандської четвірки говорили про Донбас і долю Мінських домовленостей

Depo.Світ
12 червня 2018 08:04
ФОТО: depo.ua

"Нормандська четвірка" повертається. Щоправда, поки що тільки на рівні голів МЗС Франції, Німеччини, України та Росії. Востаннє в такому форматі "четвірка" зустрічалася в лютому 2017-го. А от президенти бачилися дуже давно - в жовтні 2016-го. З того часу у вирішенні конфлікту на Донбасі розбіжності лишилися стабільними.

"Нормандський формат", в якому головну роль "розрулювача" грали Франція та Німеччина, був призупинений, бо не показав жодного прогресу і зайшов у глухий кут в питанні Донбасу. Паралельно з ним народилася інша ідея перемовин з Кремлем: спецпредставник США Курт Волкер vs Владислав Сурков від Путіна. Чотири зустрічі трошки зрушили з мертвої точки діалог щодо миротворчого контингенту, але цей формат так само вперся у діаметрально протилежні позиції України і Заходу та Росії з цього питання. І от, тепер знову оживає "нормандський формат". Європа разом з Україною спробують домовитися з Путіним щодо майбутнього Донбасу.

Чому ожив "норманд"

Від зустрічі голів МЗС не очікували багато. Вони традиційно є преамбулою до майбутніх переговорів на рівні президентів, які фізично можуть досягти глобальних рішень (хоча і це під великим питанням). Голова МЗС України Павло Клімкін метою візиту до Берліна називав бажання домогтися реальної безпеки на Донбасі під контролем ОБСЄ і миротворців, звільнення полонених і виборів в регіоні, які будуть організовані Україною та міжнародною спільнотою. Окрім цього, французький міністр Жан-Ів Ле Дріан, німець Хайко Маас, Сергій Лавров від Росії розмовляли з Павлом Клімкіним про виконання мінських угод, в тому числі питання якнайшвидшого припинення вогню та розведення сторін.

За кілька днів до берлінської зустрічі, президент України Петро Порошенко телефоном поговорив з російським лідером Володимиром Путіним. З Росії донесли інформацію, що розмова була про звільнення полонених, Мінськ та "нормандський формат". Україна зазначала, що йшлося про звільнення політв'язнів.

Хоча, якщо говорити про відродження "нормандського формату" як такого, то першою ластівкою був візит Петра Порошенка в Аахен на початку травня, де він говорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном. В Україні тоді був запущений меседж про "норманд без Путіна", хоча навіть найбільші оптимісти розуміли абсурдність перемовин щодо вирішення конфлікту з Росією без Росії.

Ангела Меркель після Аахена полетіла в Сочі, де обговорила з Володимиром Путіним "Північний потік-2" та український транзит. Безперечно, говорили і про майбутній "норманд". Після Меркель до Росії прибув Макрон, який з Путіним говорив про Україну, виконання Мінська і традиційне вирішення конфлікту. А тим часом президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр прилетів до Києва, зустрівся з Петром Порошенком, заспокоїв українську аудиторію словами про захист українських інтересів у питанні збереження транзиту російського газу попри Північний потік-2... І додав, що "нормандський формат" буде активізований, чим дуже заінтригував. Тут потрібно нагадати, що Штайнмаєр є автором пропозиції, згідно із якою у день виборів в "Л-ДНР" Донбас має отримати особливий статус, а після їх завершення і звіту ОБСЄ про успішне проведення, такий статус регіон має отримати на постійній основі. Її називають "формулою Штайнмаєра".

А на початку червня, після розмови Макрона з Путіним на економічному форумі в Санкт-Петербурзі МЗС Франції виступило із заявою, що найближчі місяці будуть вирішальними у питанні вирішення української кризи. Мовляв, Німеччина та Франція мають пропозиції, які передбачають "локальну автономію Донбасу". А кінцева мета - відновлення українського суверенітету над територіями.

"Без досягнення конкретних зрушень у таких сферах як безпека, політика, гуманітарна допомога та економіка під питанням опиниться довіра до нинішнього мирного процесу. Необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб знайти вихід із ситуації, зазначеної сотнями щоденних порушень режиму припинення вогню, десятками смертей щомісяця, а також використанням важких озброєнь і погіршенням гуманітарної ситуації для населення в зоні конфлікту", - йшлося в заяві французького МЗС.

Які є суперечності

Діаметрально протилежні погляди на вирішення конфліктубули завжди і нікуди не поділися. Росія виступає за "формулу Штайнмаєра", яка повторює пункти "Мінська". Україну така схема не влаштовує. Ми розглядали позицію, що спочатку необхідне припинення вогню, відведення озброєнь, звільнення та обмін заручників, а також виведення незаконних збройних формувань і повернення контролю за українсько-російським кордоном. А вже потім вибори. Щоправда, в наявних домовленостях останні речі мають відбутися після проведення виборів. У Москві, звісно ж, стоять на тому, що саме Україна гальмує "Мінськ".

Волкер та Сурков намагалися домовитися по миротворцях. У цьому питанні, навіть попри погрози США та введення санкцій, росіяни так само вперлися рогом. Україна та Захід стояли на тому, що миротворці мають працювати на всій території Донбасу і взяти під контроль українсько-російський кордон. Вибори проходитимуть під їх наглядом. При цьому в контингенті не буде країн-членів НАТО.

Росія ж наполягала на тому, що контингент може розміститися виключно на лінії розмежування. Потім трошки позицію змінили, припустивши, що миротворці можуть охороняти працівників ОБСЄ на Донбасі.

Окрім цього, Росія вимагає виконання домовленостей від 2016-го року щодо розведення сил та засобів у районах Золотого, Петрівського і Станиці-Луганської. В останньому населеному пункті з цим найбільші проблеми.

Про що домовилися міністри

Зустріч глав МЗС завершилася в чомусь очікувано. Питання миротворців сторони мають обговорювати протягом наступного тижня на рівні політдиректорів. Але тут цікавим є формат, за якимм розглядається введення миротворців в Україну. Так голова МЗС Франції Дріан заявив, що контингент може з'явитися тільки після прогресу в Мінських домовленостях. Тобто, спочатку виконання "мертвого" Мінська, а потім миротворці. Такий підхід суперечить логіці, за якою велися перемовини між Волкером та Сурковим. Американці розглядали варіант із введенням місії на Донбас, а потім поступове виконання Мінська. Європейська логіка "норманду" поки що співпадає із російською. Та дивлячись на "успіхи" Мінська можна вже назвати її мертвою. Такою вона була і під час минулих зустрічей у "нормандському форматі". І саме через це він і загальмувався на тривалий час. Бо Україна та Росія дивляться на Мінськ діаметрально протилежно. І продовжать церобити.

До слова, Сергій Лавров розкритикував американську ідею миротворчої місії, яка за його словами має перетворити "Л-ДНР" на якусь "військову комендатуру".

Домовитися міністрам вийшло про гуманітарні питання. За словами Хайко Мааса згода досягнута в питанні обміну полоненими і розмінуванні територій, на яке Німеччина дасть грошей. Також на зустрічі йшлося про розведення сил в трьох раніше названих пілотних зонах, одна з яких - Станиця Луганська, найбільш проблемна.

"Базові цивільні об'єкти інфраструктури, такі як фільтраційна станція в Донецьку, повинні бути краще захищені", - додав французький міністр Дріан.

Павло Клімкін в "Твіттері" додав, що Україна має продовжити тиск на Росію щодо всіх політв'язнів.

Лавров зазначив, що омбудсмени України та Росії розроблятимуть дорожню карту щодо звільнення політв'язнів, а гуманітарні питання в пріоритеті.

Підсумки "нормандської зустрічі" прогнозовані. Війна на Донбасі продовжиться. Ключовим питанням перемовин, яке у форматі реально вирішити - це звільнення політв'язнів. Для української влади воно в пріоритеті, особливо перед виборами. Тому найближчим часом навколо нього буде багато уваги. Можливо, майбутня зустріч лідерів країн четвірки проллє світло на озвучену раніше "локальну автономію" Донбасу. От тільки, чи буде ця зустріч? Бо "норманд" міністрів демонструє, що Мінські домовленості лишаються фундаментом переговорів, погляди на них в України та Росії зовсім різні. І про виконання Мінська президенти не домовлялися раніше. І навряд чи це вийде зараз. Загалом - "Мінськ" для "нормандського формату" - це шлях внікуди.

Щодо Росії, то Москві більш зручно говорити по Донбасу з європейцями. Оскільки, "нормандський формат" і "формула Штайнмаєра" декларують позицію, яка в чомусь співпадає з російськими інтересами. І ніби Україна виходить крайньою в гальмуванні Мінська. Хоча, всім зрозуміло, якими фейковими будуть вибори за "формулою Штайнмаєра" і розмір пухлини, котру отримає українська держава з поверненням Донбасу в таких умовах.

Вигідний "нормандський формат" і європейцям. Бо його відродженням, новими пропозиціями і затягуванням переговорів вони немов "мітять" територію, демонструючи американцям, що Донбас - це їхня проблема, а не американська. Це вписується у глобальну політику і конфлікт інтересів між США та ЄС, особливо протистояння Штатів з Німеччиною як в економічному, так і ідеологічному плані. Варто згадати хоча б останній саміт G7, який продемонстрував чимало розбіжностей між європейськими і світовими лідерами та Трампом не тільки в питаннях клімату та мит на сталь та алюміній, але і ролі Росії. Український Донбас - це лише поле для такого протистояння. У Росії тут теж є своя гра. Вони використовуватимуть "Норманд" сьогодні в якості інструменту для створення конфлікту між ЄС та США. Москві вигідний розбрат між західними лідерами, в умовах якого консолідований тиск на них, в теорії, може стати слабшим. Майбутнє українського Донбасу в цій історії другорядне.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ