Нокаут від жінки: Чому від виборів у Грузії найбільше постраждав Саакашвілі

За підсумками підрахунку 99,92% бюлетенів, майже незалежний кандидат Саломе Зурабішвілі, яку активно підтримувала партія влади "Грузинська мрія", набрала 59,54% голосів. А її суперник Григол Вашадзе, з опозиційного руху "Сила в єдності", набрав 40,46%.

Якщо коротко, то під час цих виборів достатньо дивно повели себе обидві сторони.

З одного боку, партія Бідзіни Іванішвілі, "Грузинська мрія", яка контролює парламент, уряд і більшу частину місцевих органів влади в Грузії, в серпні місяці прийняла рішення про те, що не боротиметься за президентську посаду. |Щоб ніхто раптом не подумав про якесь трохи надмірне домінування цієї політсили. Ну а якщо побореться — то хіба "зовсім трішечки", підтримавши майже що незалежного кандидата. Яким і стала Саломе Зурабішвілі — на яку перед другим туром і запрацювала практично на повну потужність грузинська адміністративна машина.

З іншого боку, і опозиційна "Сила в єдності", схоже, не змогла по-справжньому зацікавити громадян другим туром президентських виборів — до дільниць дісталась заледве половина (56%) виборців. І після такої сумнівної явки колишній президент Грузії Саакашвілі, який підтримує Вашадзе, раптом закликав громадян Грузії вийти на акції протесту. З вимогою призначити позачергові парламентські, а не президентські, вибори.

"Із завтрашнього дня, незважаючи на те, які будуть результати, ми переходимо на масову непокору. Я закликаю грузинську поліцію, армію дистанціюватися від кримінальної мафіозної банди, я закликаю вас взяти порятунок Грузії в свої руки", - заявив полум'яний Саакашвілі.

Втім, зважаючи на те, що порушення правлячої партії зводились у переважній більшості випадків до спроб підкупу виборців, а посада президента, згідно з новим грузинським законодавством, має головно декоративний характер, у нову грузинську революцію віриться якось слабко. Бо й обурення самого Саакашвілі, здається, базується на тому факті, що екс-президент мав плани на свого кума Вашадзе на посаді президента. Де той міг би відмінити судимості Саакашвілі — і знову надати йому громадянство (ці повноваження у президента іще залишились). У наявній ситуації, коли навіть чинний керівник "Сила в єдності" ще не закликає до акцій непокори — але це вже з готовністю робить Саакашвілі, вся історія виглядає якось не дуже логічно.

Втім, результати другого туру президентських виборів не надто помітно вплинуть як на політичне життя Грузії, так і на зовнішній курс країни. Тим паче що обидва кандидати декларували готовність йти "прозахідним курсом" і дистанціюватись від Росії — але при тому не виключали "можливості діалогу".

Натомість реальна битва між опозицією і партією влади відбудеться в 2020 році, під час виборів до парламенту. І відбудеться це протистояння, скоріше за все, в форматі "Іванішвілі проти всіх".

З одного боку, до цього моменту опозиції бажано якось тримати "Грузинську мрію" в напрузі, не даючи надто вже міцно захопити інформаційний простір. Але, з іншого боку, заклики до революції в ситуації, коли ніхто не зацікавлений у масовому протесті, теж навряд чи сильно допоможуть опозиційним партіям.