ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Вибори у Вірменії: Як Пашиняну не стати Ющенком

Політсила Нікола Пашиняна отримала абсолютну більшість в парламенті, в той час як попередня партія влади навіть не подолала електоральний бар'єр

Depo.Світ
10 грудня 2018 14:41
ФОТО: depo.ua

У Вірменії разом з достроковими парламентськими виборами (планові відбулися 2017-го року) по суті завершилося глобальне переформатування влади, пише Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Так як Вірменія - парламентська республіка, саме законодавчий орган є головною скрипкою, повноваження ж президента було істотно скорочено, та й Армен Саркісян - політик з широкими зв'язками в Європі, зокрема, у Великобританії - навряд чи буде плисти проти течії і виступати проти тріумфатора виборів Нікола Пашиняна, досиджуючого останні дні в статусі в. о. прем'єр-міністра. Передвиборчий блок Пашиняна "Мій крок" взяв абсолютну більшість - за нього проголосували 70,43% виборців. Нехай і при незвично низькій явці в 48,63%. Хоча незвичною вона здається, оскільки попередники могли не посоромитися домалювати циферку-іншу там, де потрібно.

Як би там не було, але вибори у Вірменії - це і нищівна перемога команди Пашиняна, і водночас розгромна поразка колишньої партії влади. Її рейтинг стерто на порох. У новому скликанні Національних Зборів ці попередники не просто будуть в меншості - їх там взагалі не буде, оскільки Республіканська партія Вірменії не пройшла п'ятивідсотковий бар'єр, набравши лише 4,7% голосів. Окрім "Кроку" Пашиняна в парламент пройшли лише дві політсили - "Процвітаюча Вірменія" з 8,27% голосів і "Світла Вірменія" (або "Освічена Вірменія") з 6,37% голосів.

"Мій крок" отримає 84 мандата плюс ще чотири, які за формулою Донда віддаються представникам нацменшин. Всього, нагадаємо, у вірменському НЗ 105 депутатів - було. Кількість мандатів збільшать до 132, і "Процвітаюча Вірменія" замість 10 крісел отримає 26, а "Світла Вірменія" - 18 замість семи. Нацзбори розширюють, адже, відповідно до вимог Центрвиборчкому, опозиція не може мати менше третини мандатів. Правда, ще питання, чи буде в парламенті ця сама опозиція - чи ці дві партії лише формально будуть мати такий статус.

Адже "Освічена Вірменія" в минулому скликанні входила до альянсу "Єлк" разом з "Громадянським договором" Пашиняна. Що стосується "Світлої Вірменії", то, приміром, представник цієї партії, яка була основою фракції "Царукян", в. о. міністра спорту Грачья Ростомян, під час квітневих протестів вийшов з уряду і став на бік демонстрантів. Та й сама партія підтримала кандидатуру Пашиняна в прем'єри.

На шляху до перемоги

Щоб зрозуміти, якими будуть парламент і уряд Вірменії, потрібно розібратися, що саме допомогло Ніколу Пашиняну здобути перемогу.

По-перше, так, курс на переформатування влади був розпланований, починаючи від масових демонстрацій і закінчуючи відставкою самого Пашиняна з подальшим розпуском парламенту. Отже, і ресурси було вкладено немалі. "Мій крок" виявився лідером за витратами на передвиборчу кампанію - витрачено 268 590 708 драмів ($554,7 тис.). "Світла Вірменія" витратила трохи більше 51 млн драмів ($109 тис.), "Процвітаюча Вірменія" - 104 392 269 драмів ($215,6 тис.), а одна з найстаріших партій країни - АРФ Дашнакцутюн, що вийшла навесні з коаліції з РПА - 47 869 220 ($98,6 тис.).

Друге місце з витрат за "республіканцями" - 128,72 млн ($265,8 тис.), але при цьому РПА повністю провалила вибори. А це наштовхує на припущення, що одним із компонентів минулих успіхів цілком міг бути адмінресурс, у використанні якого сьогодні колишня партія влади звинувачує опонентів.

Зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що поплічники Пашиняна цим не грішили, звісно ж, не можна. З іншого боку, так починати нову епоху в. о. прем'єра навряд чи б став. Виявлення такого роду порушень позбавило б його кредиту довіри. Тому, швидше за все, РПА приміряє до переможця свої лекала, навмисно викреслюючи з рівняння ключову формулу тріумфу Пашиняна - фундаментом його домагань виступила вулиця. До всенародного невдоволення він апелював регулярно, постійно перебуваючи якомога ближче до демонстрантів в Єревані. До речі, саме жителі столиці виразно додали ключовий внесок у перемогу "Кроку", оскільки на Єреван припадала чверть виборчих дільниць - 479 з 2010.

Якщо проводити паралелі з Україною, то не можна назвати весняні протести в Єревані майданом, оскільки в Києві як на перших порах, так і досить тривалий час відкидалися давно знайомі всім обличчя, які лізуть з усіх сторін на сцену. У Єревані ж відразу був лідер - особа кампанії. Й саме під цю особу на виборах у Вірменії був заточений блок - "Мій крок". Це нова міфологема його зльоту - пряме відсилання до шляху Пашиняна до влади, що навіть увічнили в пам'ятнику в. о. прем'єра, який йде в кепці і з рюкзаком на плечах по автодорозі Ванадзор-Гюмрі. До речі, її пошкодили або під час виборів, або після - відірвали шматок ноги прем'єра. Що символічно, адже це можна розцінювати як сигнал того, що опоненти після розгрому нікуди не поділися і все ще становлять загрозу.

Фото: News.am

Фото: News.am

Тому, повертаючись до порівнянь, переформатування влади в Єревані більшою мірою схоже на процеси, що спостерігалися в Україні після Помаранчевої революції, нести прапор якої доручили Ющенко. Чи повторить його долю Пашинян - побачимо. Щоб цього не сталося, йому потрібно продовжувати ставити на нову команду і триматися подалі від набридлих усім фігур з політичними амбіціями, які не можуть вміститися у власне его. Ну, і, безумовно, спиратися на вулицю і надалі.

Адже саме з натовпу Пашинян, коли була в тому потреба, погрожував кулаком тепер вже колишній владі. Згадати хоча б, як РПА намагалася врятувати становище минулої весни. Тоді, у квітні, після першої гучної перемоги у вигляді відходу Сержа Саргсяна, в.о. прем'єра Карен Карапетян пропонував опозиції провести позачергові вибори, але Пашинян відмовився. Чому? Очевидно, що на період підготовки та проведення кампанії не можна було залишати крісло в руках РПА та її союзників. У Пашиняна запропонували владі інший спосіб зміни, який би та, безумовно, не прийняла, але змушена прийняти його сьогодні. Зокрема, пропонувалося висунути кандидатів у прем'єри, а затвердив би їх народ під будівлею парламенту. Відвертий популізм, якщо вдуматися, але він спрацював.

Коли Пашинян, будучи головою уряду, реалізовував свій наступний крок - дострокові вибори після отримання крісла прем'єра, він знову налякав опонентів гнівом вулиць. "У країні склалася політична криза. Єдиний шлях для вирішення ситуації - це дострокові парламентські вибори. І вони повинні пройти в першій половині грудня", - говорив Пашинян 3 жовтня. При цьому він нагадав іншим гравцям, що за діями парламентаріїв уважно стежать учасники багатотисячного спонтанного "мітингу", який, за його словами, "довів, що дострокові парламентські вибори - загальнонаціональна вимога". У результаті фракції підписали угоду про невисування своїх кандидатів, парламент двічі не затвердив нового голову уряду і, як передбачено конституцією, саморозпустився.

Маючи такий серйозний інструмент впливу, Пашинян не обмежувався лише роботою в якості народного лідера, але паралельно підчищав і посилав меседжі як вірменському істеблішменту, попереджуючи реванш, так і виборцям, нагадуючи про те, ким, власне, є представники минулої влади.

Наприклад, явно проти позицій РПА зіграло затримання в Чехії племінника Сержа Саргсяна - Наріка Саргсяна, оголошеного в липні в розшук на батьківщині за звинуваченням у незаконному зберіганні наркотичних речовин та зброї. Причому племінник колишнього прем'єра ховався під ім'ям Франкліна Гонсалеса, громадянина Гватемали. Що дає зрозуміти - йому є що приховувати, і це додатковий бал в скарбничку Пашиняну, який оголосив війну корупції.

Але ще гучнішим виявився скандал з прослуховуванням. Так, у вересні в мережі з'явився запис розмови директора Служби національної безпеки (РНБ) Вірменії Артура Ванецяна і начальника Спеціальної слідчої служби Сасуна Хачатряна. Вона з'явилася в один день з відкриттям нової кримінальної справи проти екс-президента Роберта Кочаряна, якого звинувачують у фінансових махінаціях і відмиванні грошей. Це на додаток до вже висунутих звинувачень у поваленні конституційного ладу під час подій 1 березня 2008 року. Компанію Кочаряну склали колишній голова Міноборони Мікаел Арутунян і екс-генсек дітища Кремля - Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) - Юрій Хачатуров. В опублікованому записі Ванецян і Хачатрян обговорюють хід слідства в справі Кочаряна і Хачатурова.

Пашинян, коментуючи публікацію запису, назвав її змовою, за якою стоять Саргсян і Кочарян. Після чого дав команду на рейди щодо чиновників і олігархів, які "створили власні служби безпеки і незаконні збройні угруповування". Тобто, в. о. прем'єра вміло обіграв злив запису, покликаний сигналізувати про політичну розправу, і трансформував його в мотив для посилення боротьби з олігархами і корупціонерами.

Проте, незважаючи на вмілий хід Пашиняна, Кочарян, заарештований за два дні до виборів, або ті, хто намагалися таким чином його врятувати, від цього методу не відмовилися. Перед затриманням у мережу було вкинуто новий запис. На цей раз вже перемовин Ванецяна і Пашиняна, які обговорювали арешт екс-генсека ОДКБ і справу Кочаряна. І знову Нікол Пашинян не зачаївся, а контратакував. Він опублікував запис у себе в Facebook і назвав це "контрреволюцією" і "посяганням на вірменську державність". Якщо брати до уваги результати виборів, він діяв правильно. Рейтинг не похитнувся.

Кремль пильнує

Проте виникає питання, чи діяли Кочарян, Саргсян і Ко самостійно, чи все ж є ще сторони, зацікавлені в тому, щоб зберегти ці фігури на політичній шахівниці Вірменії. В якості противаги Пашиняну. Варто відзначити, що на записі Ванецян говорить Пашиняну, що арешт Хачатурова, як генсека ОДКБ, може ускладнити "відносини з росіянами", про що йому говорили представники ФСБ РФ.

Таким чином присутність Росії, а головне - її інтерес до подій у Вірменії, як і раніше, зберігаються. І є сенс припустити, що і запис розмови спершу Ванецяна і Хачатряна, а потім Ванецяна і Пашиняна, забезпечили "російські друзі". Якщо це так, то історію з прослуховуванням можна розцінювати як сигнал Москви Єревану: зміну влади приймаємо, але ми тут, нікуди не поділися, і уважно, в прямому сенсі цього слова, стежимо за новою владою.

Хоча Нікол Пашинян і має намір, принаймні поки що, виштовхувати Вірменію з поля, яке прекрасно проглядається з боку Росії, і яка в разі необхідності не посоромиться по цьому полю потоптатися. Єреван при Пашиняні збереже тісний контакт з Москвою. Просто сам по собі лідер "Мого кроку" більш гнучкий в якості політичного діяча. З одного боку, він готовий дружити з Кремлем, а з іншого - активно працюючи плечима, проштовхується крізь натовп сусідів до європейців і американців: танцює з Емманюелем Макроном і Джастіном Трюдо, просить у США допомоги, і навіть готовий відновити дипломатичні відносини з Туреччиною. Маючи за плечима підтримку парламенту, Пашинян вибудує більш чіткий і зрозумілий геополітичний порядок денний. І не факт, що він припаде до смаку Москві. Отже, підтримка нею Хачатуряна та інших є свого роду підстраховкою і механізмом для можливого шантажу з перспективою на відкат.

Більше новин про події в світі читайте на Depo.Світ