Велика російська стіна: Що насправді сказав Путін на колегії ФСБ

Російський президент готується берегти "внутрішню стабільність" та захищати "зовнішній контур Росії" від ворожих західних впливів. Дуже схоже на те, що внутрішній стабільності заважають західні соцмережі, а в поняття "контуру Росії" він включає території всіх сусідніх пострадянських держав

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Велика російська стіна: Що насправді ска…
Фото: Getty Images

Програмні заяви  стосовно зовнішньої політики США президенти цієї країни, зазвичай, проголошують у дипломатичному відомстві, Держдепі. Натомість так історично склалося, що аналогічні заяви незмінний керівник Росії Володимир Путін нерідко робить в дещо іншому відомстві, безпосередньо із зовнішньою політикою ніби й не пов'язаному. Мова йде про колегії ФСБ Росії, в яких Путін традиційно бере участь.

Не став винятком і цей рік – Путін знову прийшов до "шановних товаришів", як він незмінно звертається до співробітників спецслужб. І тільки зрідка – до представників інших силових органів.

Там російський президент прямо й відверто сказав, що майбутнє Росії повністю залежить від отих самих "товаришів". Оскільки "зовнішні сили" хочуть "прямо втручатися в суспільне і політичне життя, в демократичні процедури нашої країни".

Окрім того – ще й проводять "послідовну і досить агресивну лінію, спрямовану на те, щоб зірвати наш розвиток, загальмувати його, створити проблеми по зовнішньому периметру і контуру, спровокувати внутрішню нестабільність, підірвати цінності, які об'єднують російське суспільство, в кінцевому підсумку - послабити Росію і поставити її під зовнішній контроль. Як це, ми бачимо, знаємо, відбувається в деяких країнах на пострадянському просторі". Кого стосується теза про "зовнішній контроль", яку так любили повторювати на кількох українських телеканалах, зрозуміти не складно. Зрештою, ця скарга – ледь не обов'язкова частина путінських промов. 

А от що стосується "провокації внутрішньої нестабільності", тут російський президент скаргами не обмежився. Оскільки сьогодні ж він підписав закон про введення штрафів за "порушення прав росіян в мережі". Під якими маються на увазі, звичайно, не ідіотські обмеження "Роскомнагляду", під час боротьби якого з "Телеграмом" в Росії свого часу заблокували половину інтернету, з державними банками та пошуковиком Google включно.

Йдеться про "цензуру російських ЗМІ". Яку, на думку російської влади, здійснюють чисельні західні ІТ-компанії, але, як свідчить пояснювальна записка до законопроекту, найбільш небезпечними є Twitter, Facebook і Youtube. Їх, здається, і штрафуватимуть. Також зміцненню "внутрішньої стабільності" і "збереженню цінностей" сприятиме підписаний сьогодні Путіним закон про чотирикратне збільшення штрафів за "непокору поліції".

А загалом, сьогоднішня промова російського президента вказує на кілька ключових моментів. По-перше, Путін остаточно втратив віру у пропаганду, "м'яку силу" і "русскій мір". Тепер у внутрішньому управлінні він робить ставку на грубу поліцейську силу та жорстоку цензуру. З поступовим витісненням всіх тих медіаплатформ та соцмереж, які на жорстку цензуру не погоджуються.

По-друге, Путін ні слова не сказав про інтереси Росії у світі – хіба що побіжно нагадавши про "Північний потік – 2". Натомість вся його увага зосереджена на "зовнішньому контурі", фактично – на російських кордонах. Що натякає на те, що ключовий інтерес Кремля тепер полягає саме в збереженні певного "периметру безпеки". У випадку з Україною це означає курс на відмову від завершення конфлікту на Донбасі. Чи, принаймні, відсутність будь-яких шансів на компромісні схеми реінтеграції "Л-ДНР" до складу "зовнішньокерованої" України.

В такий спосіб російський президент, здається, остаточно переходить до стратегії "обложеної фортеці". Зі "спаленою землею" по периметру. І ведучи мову про "спроби втрутитися в демократичні процедури" в Росії, він навряд чи має на увазі тільки скорі вибори до Держдуми. Від яких, за великим рахунком, практично нічого не залежить. Він радше в непрямий спосіб визнає, що зараз може постати питання стосовно легітимності всієї системи російської влади. Зняти його з повістки дня він розраховує, утримуючи під контролем телевізор і максимально жорстко пресуючи інтеренет, втримати під контролем який не вдається. Попри всі потужності російської влади, така стратегія, здається, є явною втратою ініціативи, і переходом до глибокого і безнадійного політичного захисту.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme