У Києва та Москви різні “формули Штайнмайєра”: Як у світі реагують на підписання суперечливої угоди

Світові політики, власне як і українське суспільство, де більше половини громадян не можуть оцінити цей дипломатичний механізм і сформулювати своє до нього ставлення, не поспішають давати емоційно забарвлені оцінки події і явно воліють зачекати на спроби практичної реалізації.

Винятком може бути хіба що уряд Німеччини, де таки демонструють стриманий оптимізм з приводу прийняття дипломатичного плану нинішнього президента країни. Про реакцію в МЗС Німеччини, де подію назвали "довгоочікуваним прогресом", портал Depo.ua вже писав. А вчора підписання "формули" похвалила й канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка заявила, що тепер передумови для саміту "нормандської четвірки" створені і зустріч невдовзі відбудеться у Парижі. Додавши, втім, про всяк випадок, що передумов для скасування санкцій все ще немає.

Втім, навіть німецька преса не поспішає розділяти оптимізм керівництва країни. "Київ і Москва по-різному інтерпретують цю формулу, при цьому мова йде про послідовність кроків. Україна вимагає, щоб вибори були проведені лише після того, як вона отримає контроль над кордоном з Росією і коли проросійські бойовики і військова техніка будуть виведені з Донбасу. Так Київ хоче домогтися того, щоб у нього був доступ до цих регіонів і українські кандидати могли брати участь у виборах. (...) Росія в свою чергу вимагає спочатку провести вибори, а потім прояснити все інше" — пишуть журналісти Der Spiegel.

Фактично дослівно позицію Меркель повторив учора й представник МЗС Франції, за словами якого переговори за участю Росії, України та ОБСЄ "призвели до деякого прогресу у реалізації Мінських угод". Що, в свою чергу, створює умови "для майбутнього проведення в Парижі зустрічі глав держав та урядів у нормандському форматі з метою досягнення прогресу в напрямку стійкого врегулювання конфлікту в Україні".

Втім, ті країни Заходу, що не були залучені до нормандського формату, згоду всіх сторін конфлікту на дотримання "формули Штайнмаєра" оцінюють далеко стриманіше, наголошуючи при тому, що ключовими є не наміри, сформульовані дипломатами, а особливості практичної реалізації їхніх планів.

Зокрема, міністр Британії з питань Європи і США Крістофер Пінчер наголосив на тому, що його країна підтримує саме "український" варіант реалізації формули Штайнмаєра, за якого виборам повинне передувати встановлення безпеки в регіоні їх проведення. "Сполучене Королівство поділяє думку українського уряду, що місцеві вибори на сході України можуть відбуватися лише за належних умов. Серед цих умов - всебічне припинення вогню, виведення іноземних військ та безперешкодний доступ для міжнародних спостерігачів за виборами та ЗМІ", - зазначено в заяві британського дипломата.

Тим часом чіткої офіційної реакції з боку Держдепу США на досягнення українських, російських та європейських дипломатів наразі все ще немає. Натомість в коментарях неофіційних наближені до Держдепу американські експерти зайвого оптимізму не демонструють. Наприклад, колишній високопосадовець Пентагону і старший дослідник інституту Байдена Майкл Карпентер вважає, що "формула Штайнмаєра" несе Україні безпосередню загрозу. Оскільки, по-перше, примушує Київ до ведення переговорів стосовно деталей проведення виборів безпосередньо із "владою" сепаратистських республік, і знімає значну частину відповідальності із Москви, а по-друге, зовсім не гарантує "чесності" на виборах, умови проведення яких, насправді, ніяк не зафіксовані. Зазначаючи при тому, що Київ потрапив в дипломатичну пастку, оскільки "фактично Франція, Німеччина і Росія – всі кажуть, що цілковито підтримують "формулу Штайнмаєра", але ніхто до кінця не знає, що це. І, звісно, якщо Україна не погодиться на неї, маючи цілковито розумні підстави, тоді Україну можуть звинувачувати у тому, що вона не сприяє консенсусу у вирішенні конфлікту".

Схожої думки дотримується і колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру Атлантичної Ради Джон Гербст. Зокрема, він назвав "жартом" припущення, що Росія може дозволити проведення виборів за міжнародними стандартами на територіях Донбасу, які перебувають під її контролем. На думку авторитетного дипломата, заяви Зеленського про умови проведення вільних виборів безприсутності російських військових і за умов контролю українських збройних сил за кордоном можна було б назвати "великим проривом" - але той факт, що Кремль зовсім не поспішає погоджуватись на ці умови, свідчить про те, що угоду дуже по-різному прочитують у Києві та в Москві.

На важливості того, яким буде практичне виконання досягнутих домовленостей, наголошує і голова МЗС Латвії Едгарс Ринкевичс. "Міжнародна оцінка "формули Штайнмаєра" буде позитивною, оскільки ми бачимо, що це все ж деякий крок у реалізації Мінських домовленостей. Але я вже довго є міністром і можу сказати, що є багато підписаних угод, але важливішим є те, як вони виконуються", - заявив Ринкевич.

Натомість на Росії також не поспішають радіти дипломатичному успіху — чи, тим паче, переходити до розмови про те, хто контролюватиме вулиці Донецька та україно-російський кордон на момент проведення виборів. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що "формула Штайнмаєра" є компромісним варіантом виконання Мінських угод. "Якщо вже бути конкретним, то формула Штайнмаєра - це вже компроміс у порівнянні з початковим текстом Мінських угод, схвалених Радою Безпеки ООН. Початковий текст припускав, що спочатку буде закон про особливий статус і фіксація його в Конституції, а потім - проведення виборів", - заявив Лавров. При цьому російський міністр фактично відмовився відповідати на питання про перспективи проведення можливої зустрічі в "нормандському форматі" на найвищому рівні.

Таким чином, складається враження, що підписана позавчора всіма учасниками конфлікту на окремих листочках "формула" стала не ланкою врегулювання, а лише загальним вектором майбутньої дипломатичної — і не тільки дипломатичної — війни. За результатами якої Україна може отримати якийсь шанс на реінтеграцію Донбасу. Але з не меншими шансами може втратити всі шанси, здобуті в ході військового конфлікту й опинитись наново прив'язаною до російської геополітичної орбіти.