Путін повертає Придністров'я: Чому ситуація в Молдові – це шанс для України

Заява президента Молдови Ігоря Додона два тижні тому прозвучала достатньо фантастично. Суть її полягала в тому, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу начебто запропонував президенту почати утилізацію боєприпасів із гігантських російських арсеналів, залишених свого часу на території невизнаного Придністров’я.

Фантастичності заяві додавала специфіка самої постаті Додона – напевно, єдиного президента на планеті, якого двічі офіційно відстороняли від виконання обов’язків. А також відсутність інформації стосовно пропозиції Шойгу на сайті російського Міноборони.

Врешті, заява Додона прозвучала на тлі того факту, що переговори про вивезення російських боєприпасів тривають вже двадцять років. І йдеться не так про сотню тисяч тон власне боєприпасів та військового майна, які тихо й спокійно догнивають собі на складах, а про російські війська, які дотепер ці боєприпаси охороняють. Перебуваючи на території Молдови без дозволу Кишинева.

Тому коли після сенсаційної заяви Додона, зробленої в Facebook, настала двотижнева пауза, ніхто особливо не здивувався.

Але сьогодні глава МЗС Росії Сергій Лавров все підтвердив. Одразу після переговорів з молдавським колегою Ніку Попеску. За його словами, Москва налаштована на утилізацію боєприпасів, що зберігаються на складах в селі Колбасна на території невизнаного Придністров'я. І навіть готова зробити усе своїми силами і власним коштом. От тільки підготовка до такого масштабного кроку займе не менше, ніж рік. Впродовж якого відбуватиметься серйозна розмова на цю тему.

Не складно здогадатись, якою буде тема цієї розмови. Оскільки іще в 2003 році Москва була готова почати вивезення боєприпасів із Придністров’я на умовах повернення цього регіону до складу Молдови з особливими правами і особливим статусом. Тодішній президент Молдови, Воронін від пропозиції відмовився. Чим загальмував процес вивезення на 17 років.

І ось зараз новий уряд Молдови на чолі з прем’єр-міністром Майєю Санду – ну і у співпраці з президентом Додоном, – повинен прийняти рішення стосовно того, чи погоджуватись на особливий статус Придністров’я чи зачекати іще років 15-20.

Знаково, що на переговори із цього приводу полетить до Кишинева віцепрем’єр Росії Дмітрій Козак – той самий, який вів переговори з Вороніним в 2003 році. Так само знаково, що Джон Болтон, який навідувався тиждень тому до Кишинева і мав на меті, скоріше за все, по мірі сил врівноважувати вплив російського лобі на уряд Молдови, вчора був відправлений у відставку.

Наразі неможливо прогнозувати ані якими будуть російські пропозиції щодо Молдови, які, напевно, зазнали трансформації за всі ці роки, ані, тим паче, якою буде відповідь офіційного Кишинева.

Але завдяки усьому цьому процесу в України з’являється насправді унікальний шанс – подивитись на те, як виглядатиме реінтеграція Донбасу, зі сторони. До того ж, на прикладі Молдови і Придністров’я, де попри все, від періоду активних бойових дій минуло 27 років, і градус взаємної ненависті помітно нижчий, ніж у нашому випадку. Хочеться сподіватись, що досвід сусідів буде уважно вивчений і використаний на користь України.